23 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 463/5736/15-ц
провадження № 61 - 9223 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року у справі за позовом Львівського комунального підприємств «Дім» до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості,
13 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала до суду касаційної інстанції касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк на усунення недоліків, зокрема, надати документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України №-2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.
На виконання ухвали судді, відповідач надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивував тим, що його розмір обчислено неправильно, а майновий стан заявника не дозволяє сплатити судовий збір і у меншому розмірі, оскільки вона є одиноким непрацюючим пенсіонером.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що жодного документу, який свідчить про важкий майновий стан відповідача та відсутність у неї джерел доходу заявник не надала, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору належним чином, зокрема доказами, не підтверджено.
Водночас заявник помилково вважає, що розмір судового збору необхідно обчислювати за ставками, встановленими для фізичних осіб, оскільки з позовом до суду звернулася юридична особа - Львівське комунальне підприємство «Дім», тому доводи відповідача про неправильне обчислення суми судового збору є необґрунтованими.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити 1920,00 грн судового збору за подання та розгляд касаційної скарги або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.
З огляду на викладене, суд продовжує строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 березня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник