26 лютого 2018 року справа №426/15789/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради на постанову Сватівського районного суду Луганської областівід 06 грудня 2017 року (повний текст складено 11 грудня 2017 року в м. Сватове) у справі № 426/15789/17 (суддя І інстанції - Осіпенко Л.М.) за позовом Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-
10 жовтня 2017 року позивач Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.02.2016 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області було винесено постанову ВП № 50320732 про відкриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням виконавчого листа у справі № 426/4796/15-а від 09.02.2017 р. та надано позивачу строк для добровільного виконання рішення суду, при цьому, приймаючи зазначену постанову, головний державний виконавець керувався статтями 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 р. № 606-ХІV. В період з 26.02.2016 р. по 06.09.2017 р. головним державним виконавцем вчинялися виконавчі дії у відповідності до норм вищезазначеного закону. 06.09.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області було винесено постанову ВП № 50320732 про накладення штрафу на позивача у сумі 10200 грн. При прийнятті вищезазначеної постанови, державний виконавець керувався статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Зазначив, що положеннями зазначеного Закону закріплено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (пункти 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»). Оскільки виконавче провадження № 50320732 було розпочато до набрання чинності новим Законом, вважає, що при вчиненні дій державним виконавцем застосуванню підлягають норми Закону України від 21.04.1999 р. № 606-ХІV «Про виконавче провадження», зокрема і постанова про накладення штрафу. Просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 06.09.2017 р. про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Постановою Сватівського районного суду Луганської областівід 06 грудня 2017 року у справі № 426/15789/17 у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржену постанову скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що 06.09.2017 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області було винесено постанову ВП № 50320732 про накладення штрафу на позивача у сумі 10200 грн. При прийнятті вищезазначеної постанови, державний виконавець керувався статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (пункти 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»). Оскільки виконавче провадження № 50320732 було розпочато до набрання чинності новим Законом, апелянт вважає, що при вчиненні дій державним виконавцем застосуванню підлягають норми Закону України від 21.04.1999 р. № 606-ХІV «Про виконавче провадження», зокрема і постанова про накладення штрафу. Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги неодноразові повідомлення позивачем державного виконавця про неможливість виконання рішення суду у справі № 426/4796/15.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області перебуває виконавчий лист № 426/4796/15-а від 09.02.2016 р.
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 13.10.2015 року задоволено позов ТОВ «Телерадіокомпанія «Луганськ ТВ» до виконавчого комітету Сватівської міської ради. Визнано протиправним та скасовано повністю Рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, які полягають у вчиненні демонтажу рекламних конструкцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Луганськ-ТВ». Зобов'язано Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради здійснити поворот виконання Рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 366 від 21.07.2015 року «Про демонтаж КП «Єдина аварійно-диспетчерська служба м. Сєвєродонецька» засобів зовнішньої реклами» шляхом встановлення на попередніх місцях демонтованих рекламних засобів: окремий двобічний рекламний щит за адресою: перехрестя вул. Богдана Ліщини - пр. Гвардійський; окремий двобічний рекламний щит за адресою: пр. Гвардійський, район буд. № 27; окремий двобічний рекламний щит за адресою: пр.Гвардійський, район буд. № 42; окремий двобічний рекламний щит за адресою: пр. Гвардійський, район буд. № 59; окремий двобічний рекламний щит за адресою: перехрестя вул. Новікова - пр. Космонавтів; окремий двобічний рекламний щит за адресою: вул. Донецька, район буд. №1 по вул, Вілєсова.
26.02.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50320732 з примусового виконання виконавчого листа № 426/4796/15-а, виданого 09.02.2016 р. з терміном добровільного виконання у семиденний строк. (а.с. 87).
У зазначений строк боржником Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради рішення суду не виконано.
Державним виконавцем направлялись вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду 26.02.2016, 22.03.2016, 01.04.2016,12.12.2016,24.02.2017, 19.04.2017,26.07.2017,(а.с.86,83,81,65,62,59,51).
На адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надходили відповіді від Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради з якої встановлено: Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради не демонтував спірні рекламні засоби. Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради не має в своєму віданні Спірні демонтовані рекламні засоби.Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради не має в своєму віданні спеціального обладнання для влаштування засобів зовнішньої реклами від 14.03.2016, 31.03.2016, 04.04.2016, 04.01.2017, 15.03.2017,28.04.2017,07.08.2017, (а.с.85,80,79 ,64,61,58,50).
23.08.2017 р. головним державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 50320732 при примусовому виконанні виконавчого листа № 426/4796/15-а від 09.02.2016 р. на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради за невиконання рішення суду штрафу у розмірі 5100 грн. (а.с. 49).
06.09.2017 р. головним державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 50320732 при примусовому виконанні виконавчого листа № 426/4796/15-а від 09.02.2016 р. на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради за невиконання рішення суду штрафу у розмірі 10200 грн. (а.с. 47).
Як вбачається зі змісту постанови головного державного виконавця Галушки М.В. від 06.09.2017 р. про накладення штрафу, станом на 06.09.2017 року боржником рішення суду не виконане, а тому за повторне невиконання рішення без поважних причин на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Вищезазначені обставини не є спірними та визнані сторонми.
Спірним є питання застосування державним виконавцем Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» при винесенні постанови від 06.09.2017 р. № 50320732 про накладення на боржника Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради за невиконання рішення суду штрафу у розмірі 10200 грн. На думку апелянта відповідач повинен був керуватись вимогами Законоу України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016 року.
Відмовляючи у задовленні позову суд першої інстанції зазначив наступне.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404)
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 4 ст. 257 КАС України).
Станом на час відкриття виконавчого провадження ВП № 50320732, а саме 26.02.2016 р. умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначались Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016 року (далі - Закон №606).
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404)
Пунктами 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р. під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законодавцем не визначено, що саме виконавчі провадження, здійснення яких розпочато до набрання чинності новим Законом «Про виконавче провадження» виконуються до їх завершення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, а визначено такий порядок виключно для здійснення окремих самостійних процесуальних дій (виконавчих дій), які розпочаті та не завершені на момент набрання Законом юридичної сили.
Термін «виконавча дія» та «виконавче провадження» не є тотожними, надаючи аналіз вищенаведеним нормам Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р., суд першої інстанції дійшов висновку, що винесення спірної постанови є окремою виконавчою дією, яку здійснено виконавцем після 05.10.2016 року (набрання чинності новим Законом «Про виконавче провадження»).
Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404 державному виконавецю слід керуватися саме нормами Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р., у тому числі і при вирішенні питання про накладення штрафу.
Крім того, суд вважає, що оскаржувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої Служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про накладення на боржника Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради за невиконання рішення суду штрафу у розмірі 10200 грн. ВП № 50320732 від 06.09.2017 є законною і підстави для її скасування відсутні.
Суд зазначає, що не може вважатися обґрунтованим посилання апелянта на повідомлення скеровані позивачем на адресу державного виконавця про неможливість виконання рішення суду у справі № 426/4796/15, як на підставу правомірності своїх дій щодо невиконання судового рішення.
При викладених обставинах, суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради на постанову Сватівського районного суду Луганської областівід 06 грудня 2017 року у справі № 426/15789/17 - залишити без задоволення.
Постанову Сватівського районного суду Луганської областівід 06 грудня 2017 року у справі № 426/15789/17 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г. Сухарьок