23 січня 2018 року Справа № 804/5842/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Букіної Л.Є., за участю секретаря судового засідання Черніженко К.Е., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача -1 ОСОБА_2Л, представника відповідача-3 ОСОБА_3, розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та постанови,-
ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5 (далі відповідач-2 або приватний нотаріус), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач -3), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 14601/10/04-66-25-15 від 15.08.2014 року винесене ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати постанову приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 10.08.2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В обґрунтування позову зазначала про протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення, яким майно, що належить їй як переможцю прилюдних торгів, описано у податкову заставу, чим порушено гарантоване Конституцією України право власності на таке майно. За таких обставин вважає, що приймаючи рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії на підставі протиправного рішення відповідача, приватний нотаріус діяв поза межами владних повноважень.
Відповідач-1, у наданих до суду запереченнях посилався на відсутність передбачених ст. 93 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) підстав для звільнення майна з податкової застави, оскільки кошти, виручені від реалізації торгів такого майна, що належало боржнику - ТОВ «Еврострейлс» (далі - Товариство) в рахунок погашення податкового боргу Товариства, станом на момент звернення позивача до суду, не надходили.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача-1 та відповідача-3 у судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову.
Відповідач-2 та/або його представник в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачу на праві власності належить нерухоме майно, зокрема: будівля склорізки, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. А. Янгеля, 40, загальною площею 468,3 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 10.04.2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 на підставі акту про проведення електронних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна від 03 квітня 2015 року (далі - акт від 03 квітня 2015 року).
Відповідно до акту від 03 квітня 2015 року, ОСОБА_4 стала переможцем торгів по реалізації вказаного нерухомого майна, що належало Товариству на підставі свідоцтва про права власності серія САА № 079952 та на яке державним виконавцем Красногвардійського ВДВС ДМУЮ при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 43521492 (об'єднані ВП № 42880255, 42880401, 42880540, 42880661 з примусового виконання 4 наказів Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з Товариства на користь юридичних осіб в загальному розмірі 229968,84 грн.) було накладено арешт.
Рішенням приватного нотаріуса від 10 серпня 2017 року № 14601/10/04-66-25-15 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема: посвідченні договору оренди вищевказаного нерухомого майно відносно якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявний запис про обтяження № 935104.
Підставою для виникнення обтяження слугувало рішення про опис майна у податкову заставу від 15.08.2014 року № 14601/10/04-66-25-15, відповідно до якого відповідачем-1 здійснено опис майна, що перебувало у власності Товариства.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу Конвенції до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.)
Разом з тим, згідно зі статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ПК України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає, зокрема: з дня виникнення податкового боргу, та поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків (п.89.1-89.2 статті 89 ПК України).
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (стаття 89 ПК України).
Судом встановлено та не є спірним, що на момент прийняття відповідачем оскарженого рішення, за Товариством обліковувався податковий борг з орендної плати за землю, що утворився внаслідок несплати сум грошового зобов'язання самостійно визначеного платником у податковій декларації, а тому описуючи майно такого боржника у податкову заставу відповідач-1 діяв в межах наданих повноважень.
З урахуванням вимог підпунктів 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
визнання податкового боргу безнадійним;
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ст. 93 ПК України (пункт 93.2 ст. 93 ПК України).
Суд зазначає, що на момент розгляду справи, кошти, що були виручені від реалізації на електронних торгах майна, яке належало Товариству в рахунок погашення його податкового боргу не надходили, що виключає можливість у податкового органу звільнити майно з податкової застави.
При цьому, судом не береться до уваги твердження позивача як на підставу для скасування рішення про опис майна у податкову заставу наявність права власності на це майно у позивача, а не боржника, оскільки така підстава для звільнення майна з-під арешту за наявності податкового боргу чинним законодавством не передбачена.
За таких обставин, є вірним посилання відповідача на відсутність передбачених ст. 93 Податкового Кодексу України підстав для звільнення майна з податкової застави.
Посилання позивача на відсутності у відповідача підстав для передачі нерухомого майна, що належить їй на підставі свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, у податкову заставу судом не приймається, оскільки рішення про опис майна у податкову заставу № 14601/10/04-66-25-15, прийнято відповідачем 15 серпня 2014 року, тобто, до моменту реалізації нерухомого майна, арештованого у Товариства.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема: у випадку, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству.
За таких обставин, приймаючи рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема: посвідченні договору оренди вищевказаного нерухомого майно відносно якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявний запис про обтяження № 935104, приватний нотаріус діяв в межах наданих повноважень.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а тому підстав для задоволення адміністративного позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя ОСОБА_6