12 грудня 2017 р. Справа № 804/7422/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі судового засідання Конєвої С.О. Карімовій Ю.Р.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоград Буддеталь", третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 584164,45 грн., -
09.11.2017р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь», третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та, з урахуванням уточнених позовних вимог від 12.12.2017р., просить стягнути з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 584164,45 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 584 164,45 грн., в тому числі пеня - 106 820,29 грн. Зазначений податковий борг виник на підставі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017р. №9013527162 від 08.02.2017р., в якій платником податків визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 1 053 359,16 грн. зі сплатою 87 779,93 грн. щомісячно. Проте, відповідачем не було сплачено податкові зобов'язання за вказаною податковою декларацією за лютий, березень, квітень, травень, червень 2017р. на суму 438 899,65 грн. Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань, платнику податків відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у розмірі 106 820,29 грн. Крім того, контролюючим органом було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати, за результатами якої складено акт №21/04-10-122-20/35984515 від 20.02.2017р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №000411202 від 01.03.2017р. на суму 38 444,51 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було особисто вручено бухгалтеру відповідача та в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, у зв'язку з чим є узгодженим. Податковим органом вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога форми "Ю" від 14.03.2016р. №1068-17, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, відповідачем не був сплачений податковий борг, який позивач і просить стягнути у судовому порядку згідно до вимог ст.ст. 54, 57, 269, 287, 288 Податкового кодексу України.
Представник позивача надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження (а.с. 54-55).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 09.12.2017р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 53)
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 28.11.2017р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 42).
06.12.2017р. представником третьої особи через засоби електронного зв'язку до канцелярії суду були подані письмові пояснення в яких зазначено, що податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань за податковою декларацією з плати за землю за 2017р. №90013527162 від 08.02.2017р. за лютий, березень, квітень, травень, червень 2017р. на суму 438 899,65 грн. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.12 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня у розмірі 106 820,29 грн. Крім того, за відповідачем рахується податковий борг за податковим повідомленням-рішенням №000411202 від 01.03.2017р. на суму 38 444,51 грн., яке було вручено особисто бухгалтеру відповідача та не було оскаржене ані в адміністративному, ані в судовому порядку, а тому є узгодженим. Також, представником третьої особи у своїх поясненнях просить здійснювати розгляд справи за її відсутності (а.с. 49-51).
За приписами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, подані позивачем та третьою особою клопотання про розгляд справи без участі їх представників у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - контролюючий орган є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.
У відповідності до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Із наданих документів судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» 06.08.2008р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 17 та перебуває на обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ, копією довідки про взяття на облік платника податків та копією витягу з ЄДРПОУ від 25.07.2017р. (а.с. 11-15).
Згідно наданого розрахунку суми позову та уточнюючого розрахунку, відповідач станом на 11.12.2017р. має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 584 164,45 грн. (а.с. 55).
Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов'язань, визначених платником самостійно за наступною податковою декларацією за 2017р., а саме:
- №9013527162 від 08.02.2017р. за лютий 2017р. у сумі 87 779,93 грн. по терміну сплати - 30.03.2017р., дата виникнення податкового боргу - 31.03.2017р.; за березень 2017р. у сумі 87 779,93 грн. по терміну сплати - 30.04.2017р., дата виникнення податкового боргу - 02.05.2017р.; за квітень 2017р. у сумі 87 779,93 грн. по терміну сплати - 30.05.2017р., дата виникнення податкового боргу - 31.05.2017р.; за травень 2017р. у сумі 87 779,93 грн. по терміну сплати - 30.06.2017р., дата виникнення податкового боргу - 01.07.2017р.; за червень 2017р. у сумі 87 779,93 грн. по терміну сплати - 30.07.2017р., дата виникнення податкового боргу - 31.07.2017р. (а.с.25-26).
Також, згідно податкового повідомлення-рішення №000411202 від 01.03.2017р. на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України до позивача, за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, застосовано штраф у сумі 38444,51 грн., дане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 01.03.2017р., що підтверджується його копією (а.с.27).
Окрім того, на підставі п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України була нарахована пеня по орендній платі з юридичних осіб по податковим розрахункам земельного податку №9011201811 від 09.02.2015р. та №9017897209 від 16.02.2016, а саме:
- за період з 30.12.2015р. по 29.03.2017р. у сумі 17 643,66 грн.;
- за період з 29.01.2016р. по 29.03.2017р. у сумі 2 460,36 грн.;
- за період з 29.01.2016р. по 29.03.2017р. у сумі 8 044,50 грн.;
- за період з 29.01.2016р. по 27.04.2017р. у сумі 7 756,57 грн.;
- за період з 29.02.2016р. по 27.04.2017р. у сумі 13 099,55 грн.;
- за період з 29.02.2016р. по 29.04.2017р. у сумі 2 460,36 грн.;
- за період з 29.02.2016р. по 29.05.2017р. у сумі 2 298,79 грн.;
- за період з 30.03.2016р. по 29.05.2017р. у сумі 313,63 грн.;
- за період з 30.03.2016р. по 30.05.2017р. у сумі 17 500,44 грн.;
- за період з 30.04.2016р. по 30.05.2017р. у сумі 2 383,48 грн.;
- за період з 30.04.2016р. по 21.06.2017р. у сумі 12 547,56 грн.;
- за період з 31.05.2016р. по 21.06.2017р. у сумі 4 181,08 грн.;
- за період з 31.05.2016р. по 29.06.2017р. у сумі 1 867,81 грн.;
- за період з 31.05.2016р. по 29.06.2017р. у сумі 0,05 грн.;
- за період з 30.07.2016р. по 27.07.2017р. у сумі 216,98 грн.;
- за період з 29.08.2016р. по 27.07.2017р. у сумі 6 309,03 грн.;
- за період з 29.08.2016р. по 27.07.2017р. у сумі 309,48 грн.;
- за період з 29.08.2016р. по 27.07.2017р. у сумі 6 102,69 грн.;
- за період з 29.08.2016р. по 29.07.2017р. у сумі 1 323,78 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком податкового боргу (а.с.55).
Вказаний вище податковий борг відповідачем не був погашений у встановленому податковим законодавством порядку та у визначені строки.
З метою вжиття заходів до примусового стягнення податкового боргу та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом була сформована податкова вимога (форма "Ю") №1068-17 від 14.03.2016р. на суму 1 212 732,80 грн., яка була надіслана відповідачеві та отримана його представником 17.03.2016р., що підтверджується копією корінця податкової вимоги та поштовим повідомленням (а.с. 30).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.
Крім того, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинен на довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу, а за змістом ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податковій декларації з плати за землю за 2017р. в сумі 584 164,45 грн. в тому числі і пені, у встановлені законодавством строки суду не надав, а також не надав і доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №000411202 від 01.03.2017р. у встановленому законодавством порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність своїх позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 584 164,45 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь», третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 584 164,45 грн. - задовольнити.
Стягнути з рахунків у обслуговуючих банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 17, код ЄДРПОУ 35984515) на користь бюджету - податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб у загальній сумі 584 164 грн. 45 коп. (п'ятсот вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят чотири гривні 45 копійки).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва