Ухвала
Іменем України
26 лютого 2018 р.
м. Київ
справа № 526/1591/16-к
провадження № 51-4210ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув заяву засудженої ОСОБА_4 на постановлені щодо неї судові рішення в межах кримінального провадження № 12016170130000603 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гадяч Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,
Суть питання
Вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 травня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а за ч. 2 ст. 289 КК її виправдано. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_4 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18 вересня 2016 року по 18 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вказаним вироком також засудженого ОСОБА_5 .
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін. Постановлено на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У поданій заяві засуджена ОСОБА_4 , посилаючись на положення ст. 5 КК та ч. 5 ст. 72 цього Кодексу (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) просить зарахувати їй у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 20 червня 2017 року до набрання законної сили вироком з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Встановлені обставини та мотиви Суду
Статтею 427 Кримінального процесуального Кодексу України встановлені вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті в касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.
Пунктом 21 ч. 1 ст. 3 КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII набрав чинності 15 грудня 2017 року) визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Повноваження Верховного Суду як суду касаційної інстанції визначені положеннями глави 32 КПК, згідно з якою провадження в суді касаційної інстанції здійснюється за наслідком розгляду касаційні скарги.
ОСОБА_4 в порушення цих вимог КПК, звернулась до суду касаційної інстанції, не з касаційною скаргою, а з заявою, яку водночас адресувала не Верховному Суду, а «касаційну суду з розгляду кримінальних справ».
Також, згідно до п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржується, а відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Однак, із заяви ОСОБА_4 не зрозуміло про перегляд, яких саме судових рішень, постановлених щодо неї, вона порушує питання.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, як вбачається зі змісту поданої заяви, всупереч наведеним положенням процесуального закону засуджена не навела жодних доводів необхідності перегляду постановлених щодо неї судових рішень та не вказала підстав, які відповідно до ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 КПК були б безумовними для їх зміни або скасування касаційним судом.
Крім того, викладені засудженою у заяві вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК, якою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою положень ст. 427 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 залишити без руху і встановити їй строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3