Ухвала
26 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 677/1540/16-ц
провадження № 61-1461 ск 17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області
від 16 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання сімейних прав,
13 грудня 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року.
Ухвалою судді Верховного Суду від 9 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження, питання про поновлення строку заявником не порушувалося. Крім того, необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Указана касаційна скарга подана із дотриманням установлених законом вимог щодо форми та змісту, проте з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з підпунктом 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Разом з тим до касаційної скарги ОСОБА_1 додала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтовує тим, що копію ухвали апеляційного суду заявником отримано 28 листопада 2017 року.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Відповідно до частини сьомої статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи.
Керуючись статтею 394, підпунктами 4, 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення
Красилівського районного суду Хмельницької області від 4 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання сімейних прав.
Витребувати з Красилівського районного суду Хмельницької області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 677/1540/16-ц.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 березня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак