21 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 594/406/17-ц
провадження № 61-716 св 17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр»,
відповідачі: ОСОБА_1, приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області у складі судді Зушман Г. І. від 1 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Міщія О. Я., Шевчук Г. М., Ткача З. Є., від 22 листопада 2017 року
У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» (далі - ТОВ «Мрія Центр») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» (далі - ПАП «Агропродсервіс») про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 1 вересня 2017 року у задоволенні позову ТОВ «Мрія Центр» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Мрія Центр», суд першої інстанції виходив із того, що позивач у порушення вимог частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», маючи достатньо часу до дня укладення оспорюваного договору оренди землі, не уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди землі та не надав суду доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатись переважним правом щодо укладення договору оренди землі на новий строк, доказів продовження користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди.
Крім того, умови, передбачені оспорюваним договором оренди землі, є більш вигідними для орендодавця, ніж умови, визначені попереднім договором, укладеним з позивачем.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Мрія Центр» відхилено. Рішення Борщівського районного суду від 23 серпня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що подані позивачем списки відправлення простих поштових відправлень не можуть бути доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки вони не підтверджують факт відправлення кореспонденції останній. При цьому під повідомленням слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення.
Також позивач не подав жодних доказів укладення у місячний строк додаткової угоди про поновлення договору оренди, що є обов'язковою умовою, визначеною законом, для поновлення договору оренди землі з підстав, визначених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі».
12 грудня 2017 року ТОВ «Мрія Центр»подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про недотримання ТОВ «Мрія Центр» встановленої процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на підставі частин першої - шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки у зазначеній нормі законодавства не передбачено та не вимагається надсилання листів - повідомлень рекомендованими, цінними та/або з повідомленнями про вручення поштовими відправленнями.
Також суди не врахували, що ТОВ «Мрія Центр» запропонувало у надісланому орендодавцю проекті додаткової угоди покращені умови оренди, а в листі - повідомленні зазначило, що у разі незгоди із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.
Крім того, посилається на те, що суди не врахували обов'язкових до застосування правових позицій Верховного Суду України щодо застосування частин першої - п'ятої, а також шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Згідно з статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Вирішуючи спір, суди, встановивши, що орендарем не дотримано положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, дійшли висновку про те, що загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
Разом з тим суди послались на правову позицію, висловлену у постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року № 6-10цс15, від 13 квітня 2016 року № 6-2988цс15.
При цьому, правові висновки щодо застосування положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» містяться в постановах Верховного Суду України: від 23 листопада 2016 року № 6-2540цс16, від 6 вересня 2017 року № 6-2539цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року справу № 594/376/17-ц (провадження № 61-841св17) за позовом ТОВ «Мрія Центр» до ОСОБА_2, ТОВ «Борщівська аграрна компанія» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим за касаційною скаргою ТОВ «Мрія Центр» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2017 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Із змісту зазначеної ухвали вбачається, що колегія суддів Верховного Суду вирішила відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 23 листопада 2016 року № 6-2540цс16, від 6 вересня 2017 року № 6-2539цс16.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду і з підстав, що справа містить виключну правову проблему для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Оскільки справа № 594/376/17-ц за позовом ТОВ «Мрія Центр» до ОСОБА_2, ТОВ «Борщівська аграрна компанія» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у даній справі.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» до ОСОБА_1, приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 594/376/17-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівська аграрна компанія» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Б.І. Гулько
Є. В. Синельников
Ю. В. Черняк