Постанова
Іменем України
14 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 759/2467/15-ц
провадження № 61-2893св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя - доповідач), Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі:відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві,
приватне підприємство «Нива-В.Ш.»,
публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року у складі судді Ключника А. С., та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2016 року у складі суддів: Корчевного Г. В., Слободянюк С. В., Лапчевської О. Ф.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу,
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві), приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (далі - ПП «Нива-В.Ш.»), публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним акту про прилюдні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання з прилюдних торгів квартири та скасування державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що 21 липня 2011 року ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 27776981 про примусове виконання напису нотаріуса про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у м. Києві, загальною площею 45,4 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_2 Для проведення оцінки квартири позивача, ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Вега», яке визначило вартість квартири станом на 25 січня 2012 року, що складає 413 700 грн.
ПП «Нива - В.Ш.», як організатором прилюдних торгів було призначено проведення торгів з реалізації квартири позивача на 12 липня 2012 року, але торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.
31 серпня 2012 року ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було проведено уцінку вартості квартири позивача на 25 %, про що складено акт переоцінки майна. Відповідно до зазначеного акту, вартість квартири після уцінки становила 310 275 грн.
28 січня 2015 року ОСОБА_2 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 27776981 з'ясував, що 22 листопада 2012 року ПП «Нива - В.Ш.» були проведені прилюдні торги по реалізації арештованого майна - квартири, яка була його власністю, про що складено відповідний протокол № 1012480/1.
Позивач вважає, що прилюдні торги від 22 листопада 2012 року, проведені ПП «Нива - В.Ш.», з реалізації арештованого майна ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_1 у м. Києві, підлягають визнанню недійсними у зв'язку з тим, що торги відбулись на підставі висновку з незалежної оцінки майна від 25 січня 2012 року, в той час, як торги проведені 22 листопада 2012 року.
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 збільшив позовні вимоги та просив: визнати недійсними прилюдні торги від 22 листопада 2012 року, проведені ПП «Нива - В.Ш.» з реалізації квартири АДРЕСА_1 у м. Києві, яка належить ОСОБА_2 та визнати недійсним протокол від 22 листопада 2012 року №1012480/1 ПП «Нива - В.Ш.» з проведення прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 у м. Києві; визнати недійсним акт від 10 серпня 2015 року про прилюдні торги з реалізації даної квартири, затверджений заступником начальника ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Гумурджи Д. М.; визнати недійсним свідоцтво від 3 вересня 2015 року про придбання з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1 у м. Києві, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С.; скасувати державну реєстрацію права власності ПАТ «Укрсоцбанк» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану квартиру.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах. Державний виконавець зазначеного не урахував, не звернув уваги на те, що висновок про вартість майна надано незалежною експертною установою 25 січня 2012 року, а прилюдні торги відбулись 22 листопада 2012 року, тобто після спливу шестимісячного строку з моменту підписання звіту. Встановивши, що строк позовної давності, про застосування якого заявляло клопотання ПАТ «Укрсоцбанк», сплив 23 лютого 2013 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 звернувся із позовом лише 13 лютого 2015 року, тобто після пропуску строку позовної давності.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що прилюдні торги з продажу спірної квартири відбулися з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення). Проте, відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дізнався про результати проведених публічних торгів від 22 листопада 2012 року лише 28 січня 2015 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 27776981.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, безпідставно не звернув уваги на порушення, допущені при проведенні прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем позовної давності, оскільки ОСОБА_2 дізнався про результати проведених публічних торгів від 22 листопада 2012 року лише 28 січня 2015 року. Зазначив також, що апеляційний суд необґрунтовано залишив поза увагою рішення апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 8 лютого 2011 року, відповідно до якого звернуто стягнення на спірну квартиру.
19 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що 21 липня 2011 року ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 27776981 про примусове виконання напису нотаріуса про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у м. Києві, загальною площею 45,4 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_2
Для проведення оцінки квартири позивача ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Вега», яке визначило вартість квартири станом на 25 січня 2012 року в розмірі 413 700 грн.
ПП «Нива - В.Ш.» як організатором прилюдних торгів було призначено проведення торгів з реалізації квартири позивача на 12 липня 2012 року, але торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.
31 серпня 2012 року ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було проведено уцінку вартості квартири позивача на 25 %, про що складено акт переоцінки майна. Відповідно до зазначеного акту, вартість квартири після уцінки становила 310 275 грн.
22 листопада 2012 року ПП «Нива - В.Ш.» було проведено прилюдні торги по реалізації арештованого майна - квартири, яка була власністю позивача, про що складено відповідний протокол № 1012480/1.
Державним виконавцем складено акт від 10 серпня 2015 року про прилюдні торги з реалізації даної квартири, затверджений заступником начальника ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Гумурджи Д. М.
Видано ПАТ «Укрсоцбанк» свідоцтво від 3 вересня 2015 року про придбання з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1 у м. Києві, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С.
Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності.
Тобто на момент проведення прилюдних торгів для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.
Ураховуючи зазначене, наявні підстави для висновку про те, що прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», п. п. 3.2, 3.4 Тимчасового положення.
З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними, за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Суд першої інстанції виходив з того, що звіт про оцінку спірного майна втратив свою чинність зі спливом шестимісячного строку від дня його підписання, у зв'язку із чим торги з реалізації квартири позивача проведено із порушенням вимог закону, оскільки після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про порушення вимог чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів, однак відмовив у задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду, виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог, однак відмовив у позові, оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, адже в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дізнався про результати проведених публічних торгів лише 28 січня 2015 року.
Встановивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, апеляційний суд не перевірив, чи вплинули ці порушення на результати торгів, зокрема, чи підвищилася вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більш ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна; чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Апеляційний суд безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
У законі для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність.
У справі, яка переглядається, з прилюдних торгів реалізовано майно, що є предметом іпотеки.
До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».
Позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2015 року.
Апеляційним судом не перевірено, коли позивач дізнався про результати проведених публічних торгів, оскільки позивач вказував, що йому стало відомо про вказаний факт лише 28 січня 2015 року. Крім того, в заяві про збільшення позовних вимог позивач просив визнати недійсним акт від 10 серпня 2015 року про прилюдні торги з реалізації даної квартири та визнати недійсним свідоцтво від 3 вересня 2015 року про придбання з прилюдних торгів квартири, які були видані після звернення позивача до суду з позовом.
Отже, апеляційному суду слід було встановити обставини, коли позивач дізнався про результати проведених публічних торгів та перевірити дотримання строку позовної давності ОСОБА_2, а також дослідити відповідні докази. Однак, апеляційний суд вказаних обставин не перевірив і доказів не дослідив.
Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.
Колегія суддів залишає без задоволення клопотання ОСОБА_2 про виклик його для надання пояснень по справі, яке надійшло до Верховного Суду 12 лютого 2018 року, оскільки відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі колегією суддів не встановлено. Крім того, у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України вказано, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Керуючись статтями 402, 409, 419, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Клопотання ОСОБА_2 про виклик для надання пояснень у справі залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді С.Ю. Мартєв
В. В. Пророк
І. М. Фаловська
С. П. Штелик