27.02.2018 Справа № 756/2417/17
Номер справи 756/2417/17
Номер провадження 2/756/755/18
14 лютого 2018 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Сергеєвої Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПрАТ «Укрпідшипник», третя особа: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ТОВ «Авто-Холл», Державна служба України з безпеки на транспорті про зняття арешту з майна,-
Позивач ОСОБА_1 у лютому 2017 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить зняти арешт, накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 29.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 52291811, на судно прогулянкове «Джет-бот», бортовий номер УДО-27К, належне на праві власності ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу водного транспорту на ТОВ «АВТО-ХОЛЛ» від 27.09.2016.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу водного транспорту від 27.09.2016 він придбав у власність у ПрАТ «Укрпідшипник», комітентом якого є TOB «АВТО-XOЛЛ», судно прогулянкове «Джет-бот», 1997 року випуску.
На виконання умов договору купівлі-продажу водного транспорту позивач прийняв у власність судно та здійснив оплату на суму 30 000,00 грн.
07 жовтня 2016 року позивач звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті з метою проведення реєстрації зміни судновласника, однак йому було відмовлено, оскільки приватним нотаріусом 29.09.2016 зареєстровано арешт рухомого майна ПрАТ «Укрпідшипник» на підставі постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 29.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 52291811.
ОСОБА_1 вважає, що право власності на рухоме майно до нього перейшло від колишнього власника ПрАТ «Укрпідшипник» 27.09.2016, а відтак на дату прийняття постанови державного виконавця від 29.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, вказане майно вже не перебувало у власності боржника, так само як 27.09.2016 на дату його продажу не перебувало під арештом та забороною відчуження.
Позивач ОСОБА_4 стверджує, що він не має жодного відношення до боргу ПрАТ «Укрпідшипник», тому, на його думку, арешт на зазначене вище рухоме майно порушує право власності на судно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з метою усунення порушень прав його довірителя.
Представник відповідача ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у попередніх судових засіданнях у позові просив відмовити з тих підстав, що оскаржувана постанова є правомірною, та надав до суду відповідні письмові заперечення.
Представник відповідача ПрАТ «Укрпідшипник» у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та зазначив, що погоджується з поясненнями позивача та вважає оскаржувану постанову протиправною.
Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 52291811.
Представник ТОВ «Авто-Холл» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у ній, але не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з наступним.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.11.2015 у справі № 905/1480/15 за позовом АТ «Укрексімбанк» до ПрАТ «Укрпідшипник» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 15106К134 від 22.11.2006 вирішено стягнуто на користь Банку заборгованість: 38 000 000,00 євро - заборгованості за кредитом; 3 187 314,74 євро - процентів за користування кредитом; 538 795,68 грн - комісії за управління лінією за період; 86 994,28 грн - пені за прострочення за комісією; 17 331,65 євро - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів кредиту; 4 910,56 грн - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії, судовий збір у розмірі 72 381,59 грн.
З метою примусового виконання зазначеного вище Рішення 15.04.2016 Господарським судом Донецької області видано відповідний Наказ (а.с.67).
20 вересня 2016 року на підставі заяви АТ «Укрексімбанк» про примусове виконання Наказу державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 52291811 та надано боржнику добровільний строк для його виконання до 27.09.2016 (а.с.68).
У зв'язку з невиконанням наказу боржником в наданий строк державним виконавцем було винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 52291811 від 29.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно боржника ПрАТ «Укрпідшипник» (а.с.70).
У той же час 27 вересня 2016 року між ПрАТ «Укрпідшипник» та TOB «АВТО-XOЛЛ» було укладено Договір комісії № 27.09.2016-1, відповідно до якого комітент ПрАТ «Укрпідшипник» доручив комісіонеру TOB «АВТО-XOЛЛ» здійснити від свого імені продаж судна прогулянкового «Джет-бот» (бортовий номер УДО-27К, матеріал корпусу склопластик, головні розміри: довжина найбільша 4,42 м, ширина 2,16 м, висота борту 0,99 м, осадка 0,4 м, тип, кількість та потужність двигунів (к.с.): «Челенджер» № 4918400, 1 (один), 1997 рік) (судно) (а.с.9-11).
Згідно з ч. 1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
27 вересня 2016 року між TOB «АВТО-XOЛЛ» та позивачем ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу водного транспорту на TOB «ABTO-XOЛЛ» (Договір), відповідно до умов якого TOB «ABTO-XOЛЛ» зобов'язується передати позивачу у власність судно, а останній зобов'язується прийняти та оплатити за нього обумовлену суму (а.с.6-7).
Статтею 20 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що судновласником у цьому Кодексі визначається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності
Відповідно до п. 1.3 Договору купівлі-продажу водного транспорту судно належить комітенту продавця ПрАТ «Укрпідшипник» на підставі суднового білету БС № 002225, виданого Азовською Інспекцією судноплавного нагляду 18.09.2001 (а.с.6-7).
Згідно з п. 2.1, 2.2 вказаного Договору сторони домовились, що продаж судна вчиняється за 30 000,00 грн з урахуванням ПДВ з розрахунком протягом трьох календарних місяців з моменту укладення цього договору (а.с.6-7).
За приписами ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Також 27.09.2016 сторони до Договору купівлі-продажу водного транспорту підписали акт приймання-передачі, у якому засвідчили, що покупцем ОСОБА_1 здійснено оплату судна на суму 30 000,00 грн, а продавцем TOB «ABTO-XOЛЛ» передано товар покупцю (а.с.8).
Проте з меморіального ордеру №С036941 від 02.12.2016 судом вбачається, що кошти за судно відповідно до договору купівлі-продажу від 27.09.2016 були перераховані відповідачу ПрАТ «Укрпідшипник» тільки 02 грудня 2016 року (а.с.14).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вказаного судом встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював оплату за судно 27.09.2016, як про це вказано у акті приймання-передачі, а провів таку оплату лише після накладення арешту на це майно. На вимогу ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не надано доказів оплати ним предмета договору судна 27.09.2016 до винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на це судно.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2017 у справі № 905/1480/15 за результатами розгляду скарги ПрАТ «Укрпідшипник» на постанову від 29.09.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження встановлено, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладання арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, діяв правомірно, з дотриманням вимог діючого на час вчинення дій законодавства та дії державного виконавця були направлені на реальне виконання рішення суду (а.с.45-46).
Окрім цього в ухвалі зазначено, що Господарський суд Донецької області не приймає до уваги доводи заявника щодо безпідставності накладання арешту на рухоме майно, зокрема, прогулянкового судна «Джет-бот», оскільки державний виконавець діяв правомірно та з метою реального виконання рішення суду у справі (а.с.45-46).
В розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Беручи до уваги вищенаведене, суд не погоджується з доводами позивача щодо неправомірності винесення державним виконавцем постанови 29.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 52291811, у зв'язку з чим приходить до висновку про відсутність підстав для зняття арешту з судна прогулянкового «Джет-бот», оскільки позивач не набув право власності до накладення арешту, а постанова державного виконавця визнана правомірною ухвалою суду, яка набрала законної сили.
На підставі викладеного, ст. 334, 665, 1011 ЦК України, ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 82, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 27 лютого 2018 року.
Суддя: