печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3158/18-к
31 січня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003517 від 04.11.2017 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369 КК України.
Прокурор зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків, які вже допитані у кримінальному провадженні та які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що покладення на нього процесуальних обов'язків може бути забезпечено шляхом застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
У засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003517 від 04.11.2017 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369 КК України.
ОСОБА_7 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000003517 від 04.11.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369 КК України.
12.01.2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369 КК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 складає сукупність належних даних та підтверджується даними, детальний перелік, яких міститься у матеріалах клопотання, а саме: заявою ОСОБА_9 про вчинення злочину від 04.11.2017; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 04.11.2017, від 13.12.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.11.2017; протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.11.2017 року.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, постійне місце проживання, сімейний стан підозрюваного, позитивні характеристики підозрюваного та, надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною обвинувачення в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду, може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків, які вже допитані у кримінальному провадженні та які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.
Однак, прокурором не наведено обґрунтування того, що ризики, на які вони посилаються, є реально наявними та достатніми для обрання ОСОБА_7 найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обмеження конституційних прав і свобод людини є виправданим лише у тому випадку, якщо з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження суспільний інтерес перевалює над принципом поваги до свободи особистості та презумпцією невинуватості, що автоматично виключає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, вина особи у вчиненні якого не була доведена.
В поданому до суду клопотанні сторона обвинувачення лише припустила наявність всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як на підставу для взяття під варту ОСОБА_7 проте, з огляду на наведені вище правові позиції, наявні в матеріалах справи докази, вказані твердження сторони обвинувачення є необґрунтованими.
При цьому слідчій суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 інкримінованого правопорушення, також враховуючи його міцні соціальні зв'язки, сімейний стан, крім того підозрюваний має на утримання двоє неповнолітніх дітей, стан здоров"я, позитивні характеристики підозрюваного, приходить до висновку про застосування запобіжних заходів без обмеження його свободи, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України та вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід , ніж той, який зазначений в клопотанні, тобто застосувати до підозрюваного заставу, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, з метою контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного.
Відповідно до частини четвертої ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, у своєму листі від 04.04.2014 року № 511-550/0/4-13 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що слідчі судді повинні враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативному тримання під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до не можливості виконання застави.
Слідчий суддя, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 під час здійснення досудового розслідування та при розгляді клопотання вважає за можливе визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 1 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 000 000 (два мільйони) гривень, внесення якої саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та завдань цього кримінального провадження.
Крім того, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за можливе покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих СГ Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з м. Києва та м. Одеса, в яких він проживає та працює без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування (поза проведенням процесуальних дій) зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними;
- носити електронний засіб контролю.
З огляду на викладене вище, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави по кримінальному провадженню № 42017000000003517, в розмірі 1 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 000 000 (два мільйони) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в м. Києві:
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р № 37318005112089
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих СГ Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з м. Києва та м. Одеса, в яких він проживає та працює без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматися від спілкування (поза проведенням процесуальних дій) зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31.03.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України прокурору, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42017000000003517, повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1