Справа № 815/745/18
26 лютого 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" до Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", про визнання протиправними та скасування рішень,-
21 лютого 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариство з обмеженою відповідальністю "Вадіта" до Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, індексний номер 18783335 від 22.01.2015 року про реєстрацію права власності на базу відпочинку «Солнечная» м.Білгород-Дністровський, смт.Затока (район «Центральний») загальною площею 5943,5 кв. м. за публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, індексний номер 18783075 від 22.01.2015 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4451 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0047 для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Солнечная» за публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, індексний номер 18783762 від 22.01.2015 року про реєстрацію права власності на базу відпочинку «Солнечная-1» Одеська область, Білгород-Дністровський район с/рада Шабівська, комплекс будівель і споруд №9, загальною площею 2446,7 кв. м. за публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»;
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2018 року справу №815/745/18 за позовною заявою ТОВ "Вадіта" передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р.
Ухвалою суду від 21.02.2018 року (суддя Юхтенко Л.Р.) у справі № 815/745/18 задоволено заяву про самовідвід судді Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р. та доручено відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) перерозподіл справи № 815/745/18 на підставі цієї ухвали.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2018 року справу передано на розгляд судді Єфіменку К.С.
Ухвалою суду від 21.02.2018 року (суддя Єфіменко К.С.) задоволено самовідвід судді Єфіменка К.С. у справі №815/745/18 та передано цю справу до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2018 року справу передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши дану позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивач зазначає у якості відповідача по справі Реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, проте в прохальній частині позовної заяви просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України.
При цьому в позові відсутні вимоги до Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та відсутнє визначення процесуального статусу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України та не зазначено прізвище, ім'я та по батькові вказаної особи.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись із кількісним складом відповідачів та позовними вимогами, надавши відповідні уточнення до позову (з копіями для учасників процесу).
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно п.5 та п.6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Однак, ТОВ «Вадіта» не додано до позовної заяви ані копій оскаржуваних рішень, ані жодних доказів на обґрунтування доводів, викладених у позовній заяві.
Таким чином, позивачу необхідно надати копії оскаржуваних рішень та доказів, якими позивач обґрунтовує свої доводи ( з копіями цих документів для учасників процесу).
При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
Позивач зазначає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", однак не вказує на стороні кого (позивача або відповідача) вона виступає.
Також позивач не наводить жодного обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки вказаної особи.
На підставі зазначеного, у відповідності до ст. 53 КАС України позивачу необхідно зазначити на боці кого виступає - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаних осіб, надавши відповідні пояснення.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивачем не зазначено власну адресу електронної пошти, ідентифікаційні коди відповідача та третьої особи, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти учасників процесу.
Отже, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вимог вищевказаної статті у позовній заяві та додатку до неї відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Предметом позову в даному випадку є правомірність рішень: індексний номер 18783335 від 22.01.2015 року, індексний номер 18783075 від 22.01.2015 року та індексний номер 18783762 від 22.01.2015 року, які, як вказує позивач, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України.
Таким чином, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.
Таким чином за подачу даного адміністративного позову позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 5286,00 грн.
Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, як вбачається з даної статті, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Предметом позову в даному випадку є правомірність рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України: індексний номер 18783335 від 22.01.2015 року, індексний номер 18783075 від 22.01.2015 року та індексний номер 18783762 від 22.01.2015 року.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення з даною позовною заявою, яке обґрунтовано тим, що про порушення майнових прав та незаконне внесення змін щодо власника зазначених у позові об'єктів нерухомості у державний реєстр речових прав засновникам та директору ТОВ «Вадіта» стало відомо після того, як наказом Міністерства юстиції України №2065/5 задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовані реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.09.2014 року №15561270023005519 та від 15.04.2016 року №15561120025005519, проведені державним реєстратором Мшар С.Ю. стосовно ТОВ «Вадіта». Позивач стверджує, що саме після відновлення у реєстрі ТОВ «Вадіта» та візиту у серпні 2017 році до керуючого ПАТ «ВТБ Банк» у м.Києві, з метою пошуку шляхів врегулювання фінансових зобов'язань стало відомо про наявність колізії даних реєстру щодо власників нерухомого майна, а саме: при отриманні інформаційної довідки з реєстру речових прав за критерієм пошуку по реєстраційному номеру об'єкту нерухомого майна власником об'єкту є ПАТ «ВТБ банк», разом з цим за критерієм пошуку за адресою нерухомого майна бази відпочинку «Сонячна» пошук власників взагалі неможливий, а за критеріями пошуку за ЄДРПОУ 25414493 за ТОВ «Вадіта» зареєстровано право власності на теж саме нерухоме майно.
Однак, позивачем у вказаному клопотанні не зазначається дати, з якої ТОВ «Вадіта» стало відомо про прийняття оскаржуваних рішень. Більш того, позивач сам зазначає у цьому клопотанні, що про порушення майнових прав та незаконне внесення змін щодо власника зазначених у позові об'єктів нерухомості у державний реєстр речових прав засновникам та директору ТОВ «Вадіта» стало відомо після того, як наказом Міністерства юстиції України №2065/5 задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовані реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.09.2014 року №15561270023005519 та від 15.04.2016 року №15561120025005519, проведені державним реєстратором Мшар С.Ю. стосовно ТОВ «Вадіта», однак, не вказує дати цього наказу та не надає його копії до суду.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, станом на дату звернення до суду із позовною заявою від 21.02.2018 року позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду та жодного доказу поважності пропуску строку звернення до суду позивачем ані до позовної заяви, ані до клопотання про поновлення строку звернення не надано.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.
З наведених доводів позивачем у клопотанні про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даною позовною заяву суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Отже, суд вважає, що підстави поновлення строку звернення до суду, які вказані позивачем у клопотанні є неповажними.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду :
- копій оскаржуваних рішень та доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (з копіями для учасників процесу);
- пояснень щодо того на боці кого виступає третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (з копіями для учасників процесу).;
- інформації щодо власної адреси електронної пошти, ідентифікаційних кодів відповідача та третьої особи, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти учасників процесу (з копіями для учасників процесу).;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн.;
- уточнень до позову в частині кількісного складу відповідачів та позовних вимог до них (з копіями для учасників процесу);
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням підстав для поновлення строку звернення з доказами на їх підтвердження.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" до Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко