Справа № 815/236/18
23 лютого 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Гусев О.Г., розглянувши в порядку позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання перерахувати пенсію,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати позивачу, починаючи з 02 грудня 2005 року пенсію з врахуванням в складі загального грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошових доходів населення.
Ухвалою від 22 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог а також просив залишити без розгляду позовні вимоги в зв'язку із пропуском строків позовної давності позовні вимоги ОСОБА_1, викладені в п.2 резолютивної частини позовної заяви від 15.01.2018 року, за період з 02.12.2005 року по 14.07.2017 року з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В силу частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Як встановлено судом з 02 грудня 2005 року ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності як працівнику МВС України.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою N/A -20614 (МВС) від 01.01.2007 року для обчислення пенсії позивачу враховано грошове забезпечення в наступному складі:
посадовий оклад - 105, 00 грн.; оклад за військове звання - 125, 00 грн.; процентна надбавка за вислугу років (25%) 57, 50 грн.; 50% надбавка за ОУС 115, 00 грн.; 100% надбавка 287,50 грн.; надбавка за переверну службу 30 % 207, 00 грн.; премія 33,3% 298, 70 грн.
15 грудня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії. У вказаній заяві позивач зазначив, що при обчисленні пенсії йому не були враховані виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням у розмірі 680, 00 грн., виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 552, 00 грн. та одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 7 772, 50 грн., нарахування. У зв'язку з чим позивач просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В перерахунку пенсії просив врахувати відповідно до положень частини третьої статті 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМ України від 15.11.2015 року №988, наказу МВС України від 06.04.2016 року №260 розміри грошового забезпечення за нормами чинними на цей час за прирівняною посадою на день звільнення зі служби (вихователь приймальника-розподільника для неповнолітніх УМВС України в Одеській області). Зокрема: посадовий оклад 2 450, 00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням 2 000, 00 грн.; надбавка за стаж служби 1 355, 00 грн.
Листом від 28.12.2017 року за вих. №2344/Л-11 позивача було повідомлено про те, що на даний час органи Пенсійного фонду України не мають можливості і відповідних повноважень щодо перевірки правильності оформлення та відповідності чинному законодавству вищезазначених довідок. Також повідомлено, що Пенсійним фондом України до Міністерства соціальної політики направлено інформацію про виникнення обставин, що тягнуть за собою необхідність виділення додаткових асигнувань, необхідних для проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». З огляду на викладене, перерахунок та виплата пенсій особам рядового начальницького складу органів внутрішніх справ буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, відзив на позовну заяву суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України №565-ХІІ «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати. Органи місцевого самоврядування можуть провадити для працівників міліції додаткові виплати понад встановлені Кабінетом Міністрів України розміри.
Пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За змістом частини другої статті 9 Закону № 2262-XII Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (стаття 9 Закону №2011-ХІІ).
Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року
№1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Також Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
За змістом частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені; статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону №2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби. Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393 встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
У відповідності до п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Дана виплата є одноразовою, не має систематичного характеру, і не входить до грошового забезпечення при призначенні пенсії.
Відтак, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.
13 травня 2015 року Конституційним Судом України ухвалено рішення по справі № 4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» де зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.
Положенням першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).
Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Суд вважає, що зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлений вичерпний перелік видів грошового забезпечення, який в даному випадку включає в себе надбавки, доплати і підвищення, а такі виплати, як «допомога» не є складовими грошового забезпечення в розумінні ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ.
Тобто, матеріальна допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 242 - 246, 258, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання перерахувати пенсію.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Пунктом 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.Г. Гусев
.