22 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 915/970/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Будішевської Л.О.,
суддів: Мишкіної М.А., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.
за участю представників учасників справи:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту)
на рішення господарського суду Миколаївської області, ухваленого 12.12.2017 о 14:55 год., суддя Семенчук Н.О., м. Миколаїв, повний текст складено 18.12.2017
у справі № 915/970/17
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту)
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон”
про стягнення 5222,39 грн.
В вересні 2017 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) (далі - ДП «АМПУ») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі ТОВ СП «Нібулон») про стягнення з останнього заборгованості в сумі 5222,39 грн. по договору про агентське обслуговування суден № 30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 (далі - договір).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору, а саме несплатою нарахованими відповідачу ДП «АМПУ» портових зборів (корабельний та канальний) за буксир «НІБОЛОН 1» з баржами НБЛ-009, НБЛ-024 згідно виставлених рахунків на суму 5222,39 грн.
Позивач зазначив, що на виконання умов договору та положень Порядку справляння та розміру ставок портових зборів (далі - Порядок) ДП «АМПУ» виставлено ТОВ СГ «Нібулон» рахунки на сплату корабельного та канального зборів з судна НІБУЛОН 1 з баржами НБЛ-009, НБЛ-024 № 6138 від 25.09.2014 на суму 2672,10 грн., та № 6176 від 29.09.2014 на суму 2550,29.
В порушення умов договору, ТОВ СП «Нібулон» не повернуто ОСОБА_3 виконаних робіт, не надано зауважень щодо нарахування зборів з судна НІБУЛОН 1 з баржами НБЛ-009, НБЛ-024 та не сплачено нараховані Адміністрацією портові збори (корабельний та канальний).
Крім того, відповідно до п. 3.6 договору, відповідач зобов'язаний подавати у відділ зборів і доходів Адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг.
З липня 2014 року відповідач, всупереч умов договору, припинив надавати заявки, незважаючи на той факт, що судна ТОВ СП «Нібулон» продовжують проходити через акваторію порту Херсон транзитом.
Посилаючись на умови Договору про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14 та приписи статей 525, 614, 629 ЦК України, 193 ГК України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14 в сумі 5222,39 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову ДП «АМПУ», відповідач зазначив наступне.
Позивач просить зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання в той час, як предметом позову є стягнення портових зборів зобов'язання по сплаті яких виникають з нормативно-правового акту.
Відсутні підстави для нарахування і стягнення корабельного збору, оскільки відповідно до термінології і визначень морського торговельного мореплавства судно в даному конкретному рейсі рухалось по судновому ходу і, відповідно, не здійснювало входу в “Акваторію порту”.
Вхід в Акваторію порту та вхід в порт передбачають здійснення в цих ділянках водного простору певних дій, перелік яких вказаний в самому визначенні терміну “акваторія порту”, “захід в порт”. При транзитному проході судно не здійснювало швартування до причалів порту, постановку на якірну стоянку порту, вантажних операцій на акваторії порту. Судно рухалось судновим шляхом “транзитом” - без заходу в порт та не використовувало водну поверхню в цій ділянці як “Акваторію морського порту”.
Додатком 3 до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 “Про портові збори” (далі - Порядок № 316) чітко визначено, до яких саме каналів встановлені ставки за прохід по ним транзитом. Херсонський морський канал до цього переліку не входить.
Встановлення плати за проходження суден Херсонським морським каналом та вхід в акваторію морського порту Херсон і вихід з акваторії морського порту Херсон відноситься до виключної компетенції Міністерства інфраструктури України і оплачується канальним і корабельним зборами. Позивач не має повноважень в договірному порядку встановлювати плату за проходження суден Херсонським морським каналом та вхід в акваторію морського порту Херсон і вихід з акваторії морського порту Херсон.
Компетенція встановлювати плату за вхід судна в акваторію порту належить Міністерству інфраструктури України, зобов'язання по сплаті портових зборів виникають на підставі нормативного акту, а позивач безпідставно послався на ст. 629 ЦК України відносно того, що зобов'язання виникли з договору, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначені в позові судна не здійснювали вхід в морський порт Херсон в розумінні морського права. Судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту, що підтверджує службова записка Судохідної компанії ТОВ СП “Нібулон”.
Судно рухалось внутрішніми водними шляхами загального користування. При цьому русі воно використовувало рекомендований шлях та судновий хід. Судно не здійснювало входу в порт, що передбачає постановку на якорі або швартування біля причалу, не здійснювало користування акваторією порту за її призначенням (підходу, маневрування, стоянки і відходу суден) для здійснення вантажних операцій в порту Херсон, взагалі не здійснювало вантажні операції в морському порту Херсон, оскільки прямувало до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_1. Тобто судно не користувалось водним простором внутрішніх водних шляхів (загального користування), дозволених для судноплавства як об'єктом портової інфраструктури - Акваторією.
Проходження водним простором суднового ходу не є заходом в акваторію порту. Судновий хід виключений з поняття “акваторія порту”. Отже, судно не користувалось акваторією порту під час свого руху. Відповідно Порядку №316 канальний збір стягується на користь власника каналу. Херсонський морський канал який заявлений в позові знаходиться на балансі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», тому вимоги позивача про стягнення канального збору є безпідставними.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 у задоволенні позовних вимог ДП «АМПУ» відмовлено повністю.
Господарський суд зазначив, що предметом договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, укладеного між сторонами є встановлення взаємовідносин між Адміністрацією та Агентом (відповідачем) у разі здійснення Агентом обслуговування суден, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом. Умовами договору сторони дійшли згоди, що Адміністрація надає послуги за письмовою заявою і з оплатою за рахунок ОСОБА_3 за тарифами, які діють в Адміністрації на момент надання цих послуг.
Проте позивачем не надано до суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.
Щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за прохід суден по Херсонському морському каналу (канального збору), суд зазначив, що Херсонський морський канал належить іншій особі, а саме філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», а не Херсонській філії ДП «АМПУ», тому позивач заявив вимоги про стягнення збору за прохід судна за канал, який йому не належить та не знаходиться у нього на балансі.
Відмовляючи у задоволенні вимоги ДП «АМПУ» про стягнення з відповідача корабельного збору за кожен вхід та вихід з акваторії порту суден ТОВ СП “Нібулон”, господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що судно не здійснювало постановку судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту.
Крім того, морський порт Херсон не нараховував суднам адміністративний збір, який нараховується судну при заході судна в порт, таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності факту заходу судна в морський порт Херсон.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, прийняти нове рішення, яким вимоги ДП «АМПУ» задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Адміністрацією виставлені відповідачу рахунки на сплату корабельного та капітального зборів у зв'язку з тим, що судно «НІБУЛОН 1» з баржами проходило через акваторію порту Херсон та підхідним каналом до порту Херсон. Наведене підтверджується реєстрацією в журналах капітану морського порту Херсон.
Скаржник зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано ототожнює поняття «вхід в акваторію морського порту» та «вихід з акваторії морського порту», «заходження в морський порт» з поняттям «вихід судна», «прихід судна» та приходить до безпідставного висновку, що лише у випадку постановки на якір та швартування судна до причалу відбувається вхід в акваторію морського порту і лише у разі відправлення від причалу або з якірної стоянки відбувається вихід з акваторії морського порту.
В оскарженому рішенні суд зазначає: “Судна ТОВ СП “Нібулон” проходили морський порт Херсон “транзитом” та рухались по Судовому каналу.” Проте, не зазначено якими саме доказами та документами це підтверджується. Відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт руху суден саме судовим ходом чи взагалі його наявності в акваторії морського порту Херсон з зазначенням координат та розташування. Крім того, Порядком не передбачено звільнення від сплати корабельного збору у разі руху судна транзитом або судовим ходом.
Крім того, позивач був позбавлений права на зміну підстав позову, оскільки розгляд справи по суті був відкладений на 14.11.2017. Проте 14.11.2017 суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача, що позбавило останнього можливості реалізувати своє право на стягнення заборгованості зі сплати канального збору.
Стосовно канального збору апелянт зазначив, що підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина) за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1132 “Про межі акваторії морського порту Херсон”.
Відповідно до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України власником (балансоутримувачем) підхідного каналу (річкова частина) до Херсонського морського порту є ДП “АМПУ”, а експлуатуючою організацією є Херсонська філія ДП “АМПУ” (Адміністрація морського порту Херсон), що підтверджується довідкою про включення ГСТ до бази даних гідротехнічних споруд від 02.12.2015 №104-4-268-15 та свідоцтвом про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації 28.11.2016 №СП-22-107.1-4-138-15.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач зазначив наступне.
Позивачем не надано до суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.
Відсутність факту заходу судна в морський порт Херсон підтверджується тим, що Адміністрацією не нараховано адміністративного збору, який нараховується судну при його заході в порт.
Позивач у тексті апеляційної скарги вказує інший канал, ніж заявлений в позовній заяві, а саме - Підхідний канал Херсонського морського порту, плата за користування яким взагалі не заявлялась в позові. Заявлені в позові вимоги виникли на підставі п.п. 3.1, 3.2 Порядку № 316, яким регулюється вичерпний перелік судноплавних каналів: канал Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманський, Херсонський морський канал, Керчь-Єнікальський канал. В той час як п.3.3. Порядку № 316 регулює плату за зовсім іншу групу гідротехнічних споруд «підхідний канал» до яких заявлений в позові Херсонський морський канал не відноситься.
В судове засідання 22.02.2018 з'явились представники учасників справи.
Представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ДП «АМПУ» до ТОВ СП «Нібулон».
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом Одеської області, 04.02.2014 між ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) (Адміністрація) та ТОВ СП «Нібулон» (ОСОБА_3) укладено Договір про агентське обслуговування суден від №30-П-ХЕФ-14, зі змінами відповідно до Додаткової угоди № 1 від 18.03.2014 та Додаткової угоди № 2 від 30.12.2014 (а.с.13-19).
Згідно Розділу 1 Договору даний договір визначає порядок взаємовідносин між адміністрацією та агентом у разі здійснення агентом обслуговування суден, як під іноземним прапором, так і під Державним прапором України, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту транзитом.
Адміністрація обслуговує судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, Обов'язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України “Про морські порти України” та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.1. Договору).
В пункті 2.3. Договору до обов'язків адміністрації віднесено нарахування та стягнення згідно чинного законодавства України портових зборів, зборів та плати з суден, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії морського порту Херсон, або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.
Відповідно до пункту 2.10. Договору адміністрація надає агенту у відповідності до 4.1., 4.2. і 4.3. Розділу 4 Договору рахунки за нараховані портові збори, збори і плати, а також рахунки та інші необхідні документи за послуги, що надаються адміністрацією суднам відповідача.
ТОВ СП “Нібулон” зобов'язано подавати у відділ зборів і доходів адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 3.20 Договору агент зобов'язаний підписати надані адміністрацією ОСОБА_3 виконаних робіт (надання послуг), скріпити печаткою та повернути адміністрації по одному примірнику таких ОСОБА_3 у строк протягом п'яти банківських днів з дати отримання ОСОБА_3 виконання робіт (надання послуг) агентом під підпис, або у строк десяти банківських днів з дати відправлення ОСОБА_3 поштою на адресу відправника. У випадку відмови від підписання, неповернення таких ОСОБА_3 виконаних робіт (надання послуг) протягом десяти банківських днів від дати надсилання адміністрацією/або протягом п'яти банківських днів з дати отримання під підпис представником агента, вважається, що ОСОБА_3 є погодженими Сторонами та надані послуги підлягають сплаті.
Пунктом 4.3 Договору визначені послуги адміністрації, які надаються за письмовою заявкою агента та оплачуються агентом згідно, діючих на момент надання цих послуг, тарифів адміністрації.
Колегія суддів зазначає, що предметом договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 є встановлення взаємовідносин між Адміністрацією (позивач) та Агентом (відповідач) у разі здійснення Агентом обслуговування суден, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.
Пунктом 2.4. Договору сторони дійшли згоди, що адміністрація надає послуги за письмовою заявою і з оплатою за рахунок агента за тарифами, які діють в адміністрації на момент надання цих послуг.
Отже умовою, за якою можливе надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором.
В якості доказів на підтвердження надходження на електронну пошту позивача заявок ТОВ СП «Нібулон», позивачем надані скановані копії заявок (без дати та без номера), на яких стоїть підпис від імені заступника генерального директора з безпеки судноходу ТОВ СП “Нібулон” ОСОБА_3 (а.с.139-140 т.1).
Разом з тим, у своїх письмових поясненнях від 11.12.2017 ОСОБА_3 зазначив, що не здійснював підписання вказаних заявок. (а.с.176 т.1).
Крім того, у позовній заяві позивач сам зазначає, що заявки з боку ТОВ СП “Нібулон” перестали надходити з липня 2014 року.
Відповідно до довідки начальника служби системного адміністрування ТОВ СП “Нібулон” від 11.12.2017 в період з 01.07.2014 по 31.12.2014 відсутній факт передачі даних в електронному вигляді між електронними адресами mail@nibulon.com.ua, ampu@seaport.kherson.ua та n.ovchinnikova@seaport.kherson.ua.
Також в матеріалах справи присутня довідка від 11.12.2017 (а.с.177 т.1), відповідно до якої у період з 01.09.2014 по 30.09.2014 в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, що ведеться в електронній базі СЕД “Мегаполіс” (через яку проходить реєстрацію вся вихідна кореспонденція ТОВ СП “Нібулон”) відсутні записи про реєстрацію вихідних листів щодо оплати транзитного проходження акваторії суден Буксир «НІБУЛОН 1» з баржами НБЛ-009, НБЛ-024 (24.09.2014, 27.09.2014) та суден Буксир «Нібулон-4» з баржами НБЛ-007 та НБЛ-012 (25.09.2014, 28.09.2014).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що доводи позивача про надходження на його електронну адресу заявок ТОВ СП «Нібулон» не приймаються до уваги, оскільки вони не доведені належними доказами.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
До первинних документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою, згідно зі змістом договору про надання послуг є акти приймання-передачі наданих послуг, акт виконаних робіт тощо, які свідчать про реальність здійснення операції.
Позивачем не надано належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг, а також належних доказів направлення актів на адресу ТОВ СП “Нібулон”, оскільки наявні в матеріалах справи докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків, списків) не можуть вважатись належними та допустимими доказами, враховуючи, що з цих документів не можливо встановити, які саме акти, та по яким послугам направлялись на адресу ТОВ СП «Нібулон».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що позивачем не надано до суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ДП «АПМУ» про нарахування ТОВ СП «Нібулон» корабельного збору, оскільки зазначені в позові судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту Херсон, що, зокрема підтверджує службова записка Судоходної компанії ТОВ СП “Нібулон” ( а.с.117-118 т.1).
Щодо нарахування позивачем канального збору за проходження суднами відповідача через Підхідний канал Херсонського морського порту та позбавлення судом першої інстанції права позивача на зміну підстав позову, колегія суддів зазначає наступне.
Нарахування канального збору здійснено позивачем відповідно до п.п.3.1, 3.2 «Порядку справляння та розміру ставок портових зборів» (далі - Порядок), що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013, за проходження суден Херсонським морським каналом.
Відповідно п. 3.1 Порядку, канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу 1 цього Порядку.
Пунктом 1.2 ст. 1 Порядку встановлено, що канальний збір справляється на користь власника каналу.
Відповідно до Бази даних гідротехнічних споруд Регістра судноплавства України Херсонський морський канал, номер свідоцтва про реєстрацію ГТС СР-104-4-207-13, індивідуальний номер ГТС ГТС-2103, належить філії “Дельта-лоцман” ДП “АМПУ”.
Херсонський морський канал (ХМК) місце розташування - Херсонська область, Миколаївська обл., Дніпровський лиман, призначення - підхід до порту Херсон; довжина: 40000 м; проектна глибина: 8,25 м; номер ГТС-2103, порядковий номер ГТС - Г1АМК029 належить Філія “Дельта-лоцман” ДП “Адміністрація морських портів України” акт приймання - передачі майна від 13.06.2013, розподільчий баланс майна від 13.06.2013 ДП “Адміністрація морських портів України”. Інформація розміщена в Реєстрі ГТС морських портів на офіційній сторінці ДП “АМПУ”.
Отже, Херсонський морський канал належить іншій особі, а саме філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», а не Херсонській філії ДП «АМПУ», тому позивач заявив вимоги про стягнення збору за прохід судна за канал, який йому не належить та не знаходиться у нього на балансі.
Доводів скаржника, про те, що суд першої інстанції позбавив останнього права зміни підстави позову не приймаються до уваги , оскільки саме до початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач має право змінити предмет або підставу позову (ст. 22 ГПК України в редакції до 15.12.2017).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Одеської області розпочав розгляд справи № 915/970/17 по суті 24.10.2017, а клопотання позивача про уточнення підстав позову надійшло 14.11.2017 (в тексті відзиву на заперечення відповідача).
Таким чином, предметом розгляду даної справи були, зокрема, вимоги про стягнення з ТОВ СП «Нібулон» канального збору за прохід суден саме Херсонським морським каналом, який знаходиться на балансі іншої особи, не Херсонської філії ДП «АМПУ».
Доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів які б підтверджували факт руху суден відповідача саме судовим ходом не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з наступних підстав.
Відповідно до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 червня 2007 року N 498, судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.
Доказами розташування Суднового ходу на річці Дніпро є наступні документи: витяг з «Умовних знаків для карт внутрішніх водних шляхів №908», де зазначено, як на картах відображається судновий шлях (а.с.145-147 т.1); витяг з Лоційного опису річки Дніпро № 105 з позначками основного суднового ходу а.с.148-149 т.1); навігаційна річкова карта Нижнього Дніпра від Каховської ГЕС до гирла №3528 (а.с.150-160 т.1).
Колегія суддів зазначає, що сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку № 316, оскільки судно фактично рухалось по Судновому ходу внутрішніх вод, які є об'єктами загального користування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Миколаївської області про відсутність підстав для стягнення з відповідача корабельного та канального зборів.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 у справі № 915/970/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283
ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.12.2017 у справі № 915/970/17 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.02.2018.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна
Суддя Т.А. Величко