61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 лютого 2018 року Справа №913/813/17
Провадження №33/913/813/17
За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ
до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, смт.Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області
про стягнення 114351 грн 22 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання - Медуниця Р.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув,
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 101116 грн 72 коп. на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, 3% річних у сумі 2319 грн 68 коп. за період з 01.04.2016 по 31.05.2017 та інфляційних втрат у сумі 10914 грн 82 коп. за період з квітня 2016 по травень 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як оператором телекомунікацій, надаються телекомунікаційні послуги споживачам, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги згідно із Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про охорону дитинства”, якими встановлено пільги з оплати їх вартості. Відповідно до чинного законодавства на відповідача, як розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладено обов'язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 114351 грн 22 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.10.2017 порушено провадження у справі.
Від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на позов від 25.10.2017 №3550, в яких зазначено, що відповідно до п.1 ст.14 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 №295, надання послуг здійснюється у разі укладення договору. Крім того, згідно ст. 89,120 Бюджетного кодексу України, видатки на державні програми соціального захисту здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом на здійснення державних програм соціального захисту, в порядку визначеному КМУ, отже саме держава взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню таких витрат.
Відповідач стверджує, що у Законами України “Про державний бюджет України на 2016 рік” та “Про державний бюджет України на 2017 рік” не передбачена субвенція з державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку. Відповідач вказує, що протягом 2016 року договір про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2016 рік між сторонами не укладався. Заявлена позивачем сума не звірена з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, де можуть бути особи, які вибули, померли і інші.
Позивачем через канцелярію суду надані додаткові пояснення від 26.10.2017 №26-15/773, в яких зазначено, що чинне законодавство не передбачає обов'язок укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги, оскільки зобов'язання виникають із приписів закону. Позивач, посилаючись на п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, вказує, що саме на відповідача покладено обов'язок складати акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “3-пільга”.
У судовому засіданні 02.11.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2017 та письмових поясненнях від 17.11.2017 №26-15/847 позов підтримав в повному обсязі, зазначив, що відповідно до п.5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги зв'язку і до 22 числа надсилають їх, зокрема, фінансовим органам районної державної адміністрації. З огляду на норми Бюджетного кодексу України, зобов'язання, що взяті розпорядниками бюджетних коштів у певному місяці є бюджетними зобов'язаннями цього місяця, отже витрати позивача за минулий місяць є бюджетними зобов'язаннями поточного місяця, а відтак повинні бути сплачені відповідачем у поточному місяці.
Також позивач зазначив, що щомісячне направлення відповідачу розрахунків за формою “2-пільга”, в яких зазначена вартість послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, є вимогою про оплату в розумінні ст.530 Цивільного кодексу України. З огляду на те, що супровідні листи до паперового формату розрахунків за формою “ 2-пільга” до 2016 року не складались, позивачем повторно направлені відповідачу розрахунки видатків за формою “2-пільга” за січень-червень 2016 року.
В письмових поясненнях позивач також зауважує, що належним чином виконував свої зобов'язання та щомісячно надавав відповідачу списки за формою “2-пільга” в паперовому вигляді та на електронних носіях. В свою чергу відповідач був зобов'язаний щомісяця: звіряти інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходила від позивача і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, уточнювати отриману інформацію; складати акти звіряння розрахунків на надані пільговикам послуги згідно з формою “3-пільга”; подавати фінансовому органу акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3-пільга”; проводити розрахунки з позивачем.
Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення від 17.11.2017 №3777, в яких зазначено, що ним буде проводитися звіряння розрахунків та що за попереднім переглядом розрахунків, наданих від ПАТ “Укртелеком”, має місце заборгованість за 2014, 2015 роки та внесення до розрахунків осіб з населених пунктів, які знаходяться на непідконтрольній Україні території.
Позивачем через канцелярію суду надані пояснення від 08.12.2017 326-15/896 тотожні поясненням від 17.11.2017 №26-15/847, долученим до матеріалів справи раніше.
Відповідач за супровідним листом від 20.12.2017 № 4525 надав копію акту звіряння розрахунків за 2016 бюджетний рік, в якому вказав борг на користь позивача у сумі 83292 грн 45 коп. Таким чином, сторони мають розбіжності у сумі боргу за надані послуги.
Від відповідача 12.02.2018 до суду надійшли пояснення від 08.02.2018 №417, які за змістом тотожні відзиву відповідача від 19.01.2018 №197, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі Закону України “Про телекомунікації” публічне акціонерне товариство “Укртелеком” є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам - фізичним особам, в тому числі тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за №295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.01.2016 до 31.12.2016 (включно) позивачем були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт.Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117) та на яких поширювались дії Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Закону України “Про охорону дитинства”.
Позивачем заповнювалися та надсилалися відповідачу форми “2-пільга” для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг в паперовому вигляді та на електронному носії.
Факт направлення форми “2-пільга” на електронну адресу відповідача підтверджується наданим скріншотом (знімком) екрану комп'ютера позивача, з якого були відправлені списки та копіями листів від 11.08.2016 №1, від 12.09.2016 №2, від 11.10.2016 №3, від 12.12.2016 №4, від 16.01.2017 №5 про направлення в електронному вигляді розрахунку вартості послуг, наданих пільговим категоріям населення смт.Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області (а.с. 14-145).
Водночас, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, своєчасно не відшкодовував надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ПАТ “Укртелеком” за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 на суму 101116,72 грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2319 грн 68 коп. за період з 01.04.2016 по 31.05.2017 та інфляційні втрати у сумі 10914 грн 82 коп. за період з квітня 2016 по травень 2017 року.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок №256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
В пункті 2 зазначеної постанови визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно з п.3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг в смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області є Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області. Саме на цей орган покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікацій, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Як зазначалося, позивачем заповнювалися та надсилалися відповідачу форми “2-пільга” для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг в паперовому вигляді та на електронному носії, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 14-145).
До матеріалів справи відповідачем неодноразово надавався акт звірення розрахунків за 2016 бюджетний рік, з якого вбачається розбіжність у сумі боргу за надані послуги.
За наданим актом позивач вказав борг у сумі 101116,72 грн, а відповідач - у сумі 83292,45 грн (а.с. 227).
Відповідач обґрунтовує розбіжність в сумі, посилаючись на те, що позивачем послуги надавалися пільговим категоріям громадян, які померли та які мешкають на непідконтрольній українській владі території. Відповідач стверджує, що звірення інформації щодо кількості пільговиків є обов'язком позивача.
Відповідно до ч. 1 п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “ 2-пільга”.
Відповідно до п.3 вказаного Положення під уповноваженим органом розуміються структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
У п. 11 Положення зазначено, що уповноважений орган щомісяця:
1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:
-реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою “ 7-пільга”;
-акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3-пільга”.
Проте, відповідачем звірення розрахунків за формою “3-пільга” здійснено не було.
Доводи відповідача, стосовно обов'язку позивача звіряти дані щодо пільговиків з Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги, не відповідають законодавству.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".
В перелічених законах закріплені норми, щодо обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян та обов'язку держави в особі органів соціального захисту населення відшкодувати такі пільги.
Законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України.
Статтями 11, 509, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до приписів закону або умов договору. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, доводи відповідача щодо обов'язковості укладення договору суперечать приписам закону.
Крім того, відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, зобов'язаний був здійснювати щомісячне відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.
При цьому, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
Отже, відповідач був зобов'язаний щомісячно здійснювати розрахунки з позивачем, або з дня отримання субвенції з державного бюджету, або за відсутності такої субвенції - за рахунок коштів місцевого бюджету.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення в сумі 101116,72 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань слід задовольнити повністю за період з квітня 2016 по травень 2017 року на суму 10914 грн 82 коп. на підставі ст.625 ЦК України, оскільки відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку, зобов'язаний сплатити борг позивачу з врахуванням інфляційних втрат.
Позов в частині 3% річних за вказаним договором слід задовольнити на підставі ст.625 ЦК України - на суму 2319 грн 68 коп. за період з 01.04.2016 по 31.05.2017.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.46, 73-79, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, 52, ідентифікаційний код 03197049, на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, бульвар Т. Шевченка, буд.18, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 21560766, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, Нетіченська набережна, буд.8, м. Харків, 61010, ідентифікаційний код 25614660, заборгованість у сумі 101116,72 грн, інфляційні нарахування в сумі 10914,82 грн за період з квітня 2016 по травень 2017 року, 3% річних у сумі 2319,68 за період з 01.04.2016 по 31.05.2017 та судовий збір у сумі 1715,27 грн, видати наказ.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Повне рішення складено та підписано: 26.02.2018.
Суддя Р.М. Шеліхіна