26 лютого 2018 року Справа № 915/145/18
м. Миколаїв
Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши заяву кредитора: Головного управління ДФС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 39394277)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІМА-ІНВЕСТ” (54051, м. Миколаїв, вул. Самойловича, буд. 31/1, оф. 15, код ЄДРПОУ 33256017)
про: порушення справи про банкрутство
встановив:
22.02.2018 кредитором подано до господарського суду Миколаївської області заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
За приписами ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Зі змісту ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство випливає, що суд відкриває провадження у справі про банкрутство, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Частиною 7 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Заява кредитора відповідає змісту вимог, зазначених у Законі про банкрутство, її подано із дотриманням положень ст. 11 Закону, відсутні підстави для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ст. 13 Закону про банкрутство, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. До відзиву боржника мають бути додані докази відправлення заявнику копії відзиву.
Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника мають бути зазначені:
наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);
загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошей, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати;
відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків;
відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику у зберігачів, депозитаріїв, утримувачів, їх реквізити;
відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної із державною таємницею;
докази необґрунтованості вимог заявника (за їх наявності).
У відзиві боржника можуть бути зазначені й інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
До відзиву боржника також можуть бути додані наявні у боржника клопотання.
До відзиву також додається довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу.
Відсутність відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не перешкоджає провадженню у справі.
Частиною 1 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
Автоматизованою системою для призначення розпорядником майна боржника визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво №1040, видане 16.07.2013, поштова адреса: вул. Харківська, 5, оф. 11, м. Дніпро , 49000, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Керуючись ст. ст. 2, 9-13, 114 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом», ч. 6 ст.12, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Прийняти заяву до розгляду.
2. Розгляд справи в пiдготовчому засiданнi призначити на 12 березня 2018 року об 11:10 год.
3. Зобов'язати боржника надати суду не пізніше ніж за три дні до судового засідання: установчі документи товариства, відзив на заяву кредитора, складений у відповідності з вимогами ст. 13 Закону про банкрутство, докази на обґрунтування заперечень, докази направлення відзиву на адресу кредитора.
4. Зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво №1040, видане 16.07.2013) подати до канцелярії господарського суду не пізніше ніж за три дні до судового засідання заяву на участь у даній справі, у відповідності до вимог ст. 114 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом».
5. Ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство надіслати: кредитору, боржнику, Корабельному відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54052, м. Миколаїв, вул. Океанівська, 1-а), центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (державному реєстратору) (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), арбітражному керуючому ОСОБА_1 (свідоцтво №1040, видане 16.07.2013, поштова адреса: вул. Харківська, 5, оф. 11, м. Дніпро, 49000).
У відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом», заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом», у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом», ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.. У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1-2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 17.5 ст. 1 Перехідних Положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.О.Ржепецький