Справа № 310/5595/17
2/310/210/18
Іменем України
15 лютого 2018 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Прінь І.П.,
за участі: секретаря судового засідання: Бевз О.А.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що 28.08.2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Підписанням даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3 і п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого станом на 18.07.2017 року має заборгованість в загальній сумі 20767,66 грн., яка складається з: 8109,86 грн. - тіло кредиту; 5435,71 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 5995,06 грн. - нарахована пеня, а також штрафи 250,00 грн. (фіксована частина); 977,03 грн. (процентна складова).
Посилаючись на ст. 526,527,530,1050,1054 ЦК України, Банк просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.
Відповідно до Законом України №2147-УІІІ від 03.10.2017 року були внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017 року.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.
За таких підстав, суд продовжив розгляд справи за правилами, що діють на час її розгляду, в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача Сафір Ф.О. ( за довіреністю) у судове засідання не з'явився, просить розглядати справу без його участі. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує. Суду пояснила, що дійсно вона отримала в Приватбанку кредитну картку, якою користувалася. 12.07.2016р. їй подзвонив на телефон, начебто працівник банку, і повідомив про те, що хтось хоче зняти кошти з її картки, вона повідомила йому ПІН-код кредитки. Внаслідок шахрайських дій невідомої особи, 13.07.2016р. з її картки були зняті грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. Вона зверталася до служби безпеки банку, а потім подала заяву до поліції про порушення кримінального провадження. Її картка була заблокована, згодом їй видали нову картку, але погашення кредиту після того вона не здійснювала, оскільки цими коштами вона не користувалася. Останній платіж нею був здійснений 01.07.2016р.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши надані суду докази, суд встановив таке.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 28.08.2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, за яким остання отримала кредитну картку з встановленим на ній кредитним лімітом.
З Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 28.08.2009р. вбачається, що позичальник надав свою згоду на те, що ця заява разом з Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
В подальшому позивачу були видані нові кредитні картка: 07.08.2015 року НОМЕР_2; 22.10.2015р. НОМЕР_2, 20.02.2016р. НОМЕР_3, 01.08.2016р. НОМЕР_3, що підтверджується довідко ПАТ КБ «Приватбанк».(а.с.82)
Згідно з п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на платіжну картку встановлюється за рішенням банку, клієнт надає право банку у будь-який момент змінювати кредитний ліміт.
У відповідності до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором
Відповідно до п.2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки у розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Згідно з п.2.1.1.12.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, за користування Кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти у розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.
Пунктом 2.1.1.12.11 Умов та правил встановлено, що процентна ставка по кредиту на місяць, наступний за звітним, вказується банком в щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.
Згідно із п. 2.1.1.12.6.1 договору при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених Тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів.
У заяві позичальника (а.с.8), яка є складовою договору, встановлено, що при порушенні позичальником строків платежів більш ніж на 120 днів, він зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. та 5% від суми позову.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, статтями 1049, 1050 якого передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими для виконання сторонами. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором станом на 18.07.2017 року (а.с.7) з якого вбачається, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі 20767,66 грн., яка складається з: 8109,86 грн. - тіло кредиту; 5435,71 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 5995,06 грн. - нарахована пеня, а також штрафи 250,00 грн. (фіксована частина); 977,03 грн. (процентна складова).
Як стверджує відповідач, 12.07.2016 року в телефонному режимі вона повідомила невідомій особі конфіденційну інформацію про ПІН картки, внаслідок чого з її кредитної картки були зняті грошові кошти у розмірі 7000,00 грн.
01.08.2016р. вона подала заяву до поліції. Відомості про вказане правопорушення були внесені до ЄРДР за №12016080130003572, правова кваліфікація ? ч.1 ст.190 КК України (а.с.55, 56). Кримінальне провадження до цього часу не розслідуване.
Як видно з листа ПАТ КБ «Приватбанк» №25756 від 18.12.2017р. відповідач письмових звернень за цим фактом банку не подавала, службове розслідування з приводу зняття коштів шахрайським шляхом банком не проводилося (а.с.74).
З розрахунку заборгованості (а.с.5?6), з виписок по карті/рахунку (а.с.57?61,76?81) видно, що з картрахунку НОМЕР_2 через банкомат (без карти) були зняті готівкові кошти: 12.07.2017р. у розмірі 202,00 грн., 13.07.2017р. ?2002,00 грн., 13.07.2016р. ? 2002,00 грн., 13.07.2016р. ? 402,00 грн.
Умовами та Правилами надання банківських послуг ( а.с.10-24) визначено:
1.1.1.10. Банківський рахунок клієнта - це поточний рахунок, який автоматично відкривається кожному клієнту Приватбанка, якай пройшов процедуру ідентифікації.
1.1.1.55. Кредитна картка - платіжна картка зі встановленим кредитним лімітом.
1.1.1.76 Платіжна картка (картка) - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової або іншого виду картки, що використовується для ініціалізації переказу коштів з рахунку платника або відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів готівкою у касах банку або через банківський автомат, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Залежно від умов, за якими відбуваються розрахунки з використанням платіжної картки, можуть використовуватися дебетова, кредитна схеми обслуговування карток. Платіжна картка є ідентифікаційним засобом та інструментом для здійснення операцій, визначених чинним законодавством та договором між банком і клієнтом.
1.1.1.100. Засоби доступу - набір засобів, що видаються/визначаються Банком для ідентифікації та автентичності Клієнта через віддалені канали обслуговування. До засобів доступу до системи Internet-banking Приват24 належать ідентифікатор (логін) користувача, постійний пароль, одноразові (динамічні) паролі. До засобів доступу до послуги MobileBankin - номер мобільного телефону та персональний номер (нік), до Контактного Центру Банку, цілодобової служби «консьєрж-сервіс» - контрольна інформація клієнта, у пристроях самообслуговування - Картка і ПІН та/або одноразовий (динамічний) пароль.
1.1.1.122. PIN?код ? персональний ідентифікаційний номер (ПІН) ? код, відомий тільки власнику картки, необхідний для його ідентифікації під час здійснення операцій з використанням платіжної картки.
Обов'язки клієнта:
1.1.2.1.2. Не передавати картки, стікер PayPass, ПІНи третім особам, не використовувати картки, стікер PayPass або нанесені на них дані у цілях, що не передбачені Договором або суперечать чинному законодавству.
1.1.2.1.13.1. У випадку заперечення власником картки операцій, здійснених з використанням карток, стікера PayPass або інформації, нанесеної на картці, власник картки повинен протягом тридцяти днів з моменту утримання грошових коштів з рахунка звернутися в Банк і заявити про операції, що оскаржуються і про причини заперечування, подати письмову заяву ( у разі якщо вирішення питання передбачає таку необхідність).
1.1.2.1.14. У випадку якщо держателю картки відомі факти про незаконне використання картки, держатель картки зобов'язаний у триденний термін після усної заяви про втрату картки, стікера PayPass, ПІНа надати в Банк детальний виклад обставин втрати картки, стікера PayPass, ПІНа і відомі факти про їх незаконне використання.
1.1.2.1.21. Негайно повідомляти Банк шляхом дзвінків до Колл?центру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту, про втрату/викрадення картки, стікера PayPass, SIM?картки мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками ( а також за рахунками 3?х осіб).
Вимоги безпеки:
2.1.1.9.5. Держатель зобов'язується: ? не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію…
Відповідальність сторін:
2.1.1.7.3. У разі якщо Держатель дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними.
Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб'єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Згідно з п.1.27 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, тримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Постановою НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» було затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі Положення).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення визначено, що залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням електронних платіжних засобів, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.
Кредитна платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням електронного платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.
Згідно із пунктом 8 видача за електронними платіжними засобами готівки через банківські автомати самообслуговування (далі - банкомат) у межах України здійснюється в гривнях, а через банкомати уповноважених банків-емітентів - у гривнях або у валюті рахунку, до якого емітований електронний платіжний засіб.
Пунктами 2,6 розділу VI Положення визначено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
За загальним правилом зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким, чином, суд встановив, що відповідачем були порушені умови договору, а саме пункт 2.1.1.9.5, яким встановлено обов'язок держателя картки не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію.
Згідно із пунктом 2.1.1.7.3. Умов та правил встановлена повна відповідальність держателя картки у разі якщо держатель дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними.
У відповідності до вимог пункту 1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг Приватбанком банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Картки, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в СМС-повідомлені, ПІН-коду, ідентифікаторі користувача, паролях системи Прват24, паролі (ніку) MobileBankin або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
За таких підстав, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення тіла кредиту, процентів, пені обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, Позивач в просить стягнути штрафи у розмірі 250,00 грн. і 537,59 грн. Штрафи нараховані банком одночасно станом на 31.08.2015р. за одне і теж саме порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи положення, закріплені у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а також приписи ч.2 ст. 549 ЦК України, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача штрафу тільки у розмірі 977,03 грн., а в задоволенні вимог про стягнення штрафу у розмірі 250,00 грн. необхідно відмовити.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року по справі №6-2003 цс 15.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по кредиту - 20517,66грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8109,86 грн., заборгованості по процентам -5435,71 грн., пеню - 5995,06грн., штраф - 977,03 грн., а також судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. ст.ст. 549, 610, 614, 626, 628, 629, 1049,1050 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постановою НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570):
- заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.08.2009 року у сумі 20517,66 грн. (двадцять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень шістдесят шість копійок);
- судові витрати у розмірі 1600,00 грн. ( одна тисяча шістсот гривень).
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23 лютого 2018 року.
Суддя І. П. Прінь