Справа № 182/4315/16-ц 22-ц/774/413/К/18
Іменем України
21 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
Справа № 182/4315/16-ц
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання - Гладиш К.І.
сторони:
позивач - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко Станіслав Олександрович,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко Станіслава Олександровича на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року, яке ухвалене суддею Рибаковою В.В. у м. Нікополі о 13 год. 59 хв., -
У серпні 2016 року приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, зняття заборони на відчуження нерухомого майна, який в подальшому уточнив.
В обґрунтування позову зазначив, що 08 квітня 2014 року за реєстром № 176 ним було посвідчено спадковий договір, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_3 після своєї смерті передає у власність набувача належну йому на праві особистої приватної власності однокімнатну квартиру № 11, розташовану на 3-му поверсі п'ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 за умови виконання передбачених договором обов'язків.
Одночасно, на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку з посвідченням спадкового договору, 08 квітня 2014 року ним за реєстром № 177 накладена заборона на відчуження цієї квартири до дня смерті відчужувача або припинення (розірвання) спадкового договору.
Також умовами договору було передбачено право контролю нотаріусом, який посвідчив цей договір, тобто ним, за процесом його виконання після смерті відчужувача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відповідач ОСОБА_2 звернулася щодо реєстрації вказаної квартири на своє ім'я.
Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконувала умов спадкового договору за життя відчужувача, а також після його смерті, позивач просив суд розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_3 (відчужувачем) і ОСОБА_2 (набувачем), посвідчений 08.04.2014 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Романенко С.О. за реєстраційним № 176; зняти заборону відчуження від 08.04.2014 року однокімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 до дня розірвання спадкового договору (реєстраційний № 177); стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року в задоволенні позову приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, зняття заборони на відчуження нерухомого майна відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд не врахував положень ст. 1308 ЦК України, якою врегульовано не усі варіанти розірвання спадкового договору та дійшов помилкового висновку про відсутність в нього права на звернення до суду з даним позовом, не дослідивши зміст п.10 спадкового договору, який таке право передбачає.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. - Коптєва С.Є., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 квітня 2014 року за реєстром № 176 приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. було посвідчено спадковий договір, укладений між ОСОБА_3 (відчужувач) та відповідачем ОСОБА_2 (набувач), згідно якого відчужувач після своєї смерті передає у власність набувача належну йому на праві приватної власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 березня 2012 р., виданого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Іопель С.О. за реєстром № 954, зареєстрованого 12.04.2012 року в КП «Нікопольське МБТІ» у реєстровій книзі за № 11-103-МС (а.с. 6,7).
Одночасно, на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» в зв'язку з посвідченням спадкового договору приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. 08 квітня 2014 року за реєстром № 177 накладена заборона відчуження цієї квартири до дня смерті відчужувача або припинення (розірвання) спадкового договору (а.с. 72).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер (а.с. 14).
Звертаючись з даним позовом, приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. посилався на те, що ані за життя відчужувача ОСОБА_7, ані після його смерті, відповідач ОСОБА_2 не виконувала передбачені спадковим договором обов'язки набувача, приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко С.О. звернувся до суду з позовом про його розірвання.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено можливості контролюючої особи звернутись до суду з позовом про розірвання спадкового договору в разі, якщо після смерті відчужувача набувач не виконав умови договору, тоді як ОСОБА_3 за життя з вимогою до суду про розірвання спадкового договору у зв'язку з невиконання набувачем його розпоряджень не звертався.
Колегія суддів погоджується зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно зі ст. 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Як вбачається зі змісту укладеного спадкового договору, ним передбачено як обов'язки відчужувача майна, так і набувача (а.с. 6).
Так, згідно з п.п.5.1., 5.2. п.5 спадкового договору на відчужувача майна покладаються такі обов'язки: зберігати квартиру у належному стані, не демонтувати сантехнічне, електротехнічне обладнання, вікна, двері, вбудовані меблі, наявні у квартирі на момент її огляду набувачем без згоди останнього; не укладати договорів найму (оренди) житла та/або не вселяти в квартиру інших осіб без письмової згоди набувача.
Відповідно до п.п.6.1., 6.2.,6.3.,6.4. п.6 спадкового договору на набувача майна покладаються такі обов'язки: довічно, в разі необхідності, за свій рахунок та за рахунок відчужувача, надавати останньому всі види санітарно-гігієнічного й побутового догляду, медичного обслуговування як то: виклик лікарів, допомога в прийманні ліків, прибирання в квартирі, прання білизни, одягу, тощо; довічно, в разі необхідності, за свій рахунок та за рахунок відчужувача, надавати останньому харчування в готовому для вживання виді з урахуванням захворювання, що в нього є; у разі смерті відчужувача організувати поховання його на цвинтарі у м. Нікополь, провести відповідний поховальний обряд, та надати нотаріусу підтверджувальні документи (відповідне свідоцтво про поховання, квитанції про сплату, квитанції про сплату ритуальних послуг і т.і.); повернути приватному нотаріусу м. Нікополь Романенко С.О. правовстановлювальні документи на відчужену квартиру для при єднання їх до справи.
Пунктом 7 спадкового договору передбачено, що право власності на зазначену в договорі квартиру переходить до набувача майна у випадку виконання ним умов цього договору після смерті відчужувача.
Згідно п.10 спадкового договору, контроль за виконанням умов цього договору за життя відчужувача майна здійснюється ним самостійно, а в разі смерті його-нотаріусом, що посвідчив цей договір.
Частиною 1 ст. 1308 ЦК України передбачено, що спадковий договір може бути розірваний на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Аналогічне положення закріплено також у п. 11 спадкового договору, зокрема, цей договір за домовленістю сторін може бути достроково розірваний у будь-який час. У разі невиконання набувачем майна розпоряджень відчужувача, спадковий договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача, а також на вимогу набувача майна у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт звернення ОСОБА_3 за життя з вимогою до суду про розірвання спадкового договору у зв'язку з невиконання набувачем його розпоряджень.
Отже, встановивши зазначені обставини, дослідивши умови укладеного спадкового договору та застосувавши положення ст. 1308 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на розірвання спадкового договору належить виключно його сторонам - відчужувачу або набувачу й такого права нотаріус, що посвідчив цей договір, не має, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог про розірвання спадкового договору та зняття заборони відчуження нерухомого майна, як похідних.
Цей висновок суду також узгоджується й з роз'ясненнями, наведеними в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», яким передбачено, що згідно зі ст. 1308 ЦК спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору.
У зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про не врахування судом положень ст. 1308 ЦК України, якою врегульовано не усі варіанти розірвання спадкового договору, оскільки це зводиться до довільного тлумачення позивачем норми права. В той час як згідно вказаної норми права, позивач не наділений правом пред'явлення зазначеного позову.
Не може погодитися колегія суддів й з доводами апеляційної скарги позивача про не дослідження судом першої інстанції змісту п.10 спадкового договору, що спростовується висновками суду, наведеними в оскаржуваному рішенні, в якому досліджено зміст договору, в тому числі й п.10 його умов й встановлено, що вказаний пункт договору передбачає право нотаріуса, який посвідчив спадковий договір, здійснювати контроль за виконанням умов цього договору в разі смерті відчужувача майна, й права звернення нотаріуса з вимогою про розірвання спадкового договору не передбачає. При цьому, як вірно зазначив суд в ухваленому ним рішенні, забезпечення спадкового договору після смерті відчужувача не є підставою для звернення до суду нотаріуса з вимогою про розірвання спадкового договору у разі невиконання набувачем своїх обов'язків за договором.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області, -
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Романенко Станіслава Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2018 року.
Головуючий:
Судді: