308/13060/16-а
26.02.2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бедьо В.І.
при секретарі Пазяк С.М.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудуванняз третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудуванняз третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
В судовому засіданні представник позивача заявила клопотання, в якому просила суд матеріали даного адміністративного позову передати на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду за правилами предметної підсудності.
Представники відповідачів та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, розглянувши питання щодо предметної підсудності даного адміністративного позову і надіслання справи за підсудністю до належного суду, суд прийшов до наступного висновку.
03.10.2017 року Верховною Радою України прийнято закон № 2147 V11 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно з Прикінцевими положеннями, вказаний Закон набирав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - з 15 грудня 2017 року.
Вказаним Законом КАС України викладено в новій редакції.
Ч. 2 ст. 20 КАС України в редакції від 15.12.2017 року розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів. Розмежовуючи предметну юрисдикцію адміністративних суддів, законодавець визначив, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.10 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України 2017 року, справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За приписами ч.3 ст.30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудуванняз третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відкрито ухвалою судді від 26.12.2016 року, однак справа по суті не розглядалася, отже підлягає розгляду за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з положеннями статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується верховенством права. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, виходячи з аналізу КАС України, ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, враховуючи заяву сторони позивача , суд приходить до висновку про необхідність направлення адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудуванняз третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для розгляду по суті за підсудністю - до Закарпатського окружного адміністративного суду, якому ця справа предметно підсудна, в силу вимог ст.20 КАС України, оскільки Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, після набрання чинності КАС України в редакції від 15.12.2017 року, не є судом, встановленим законом та повноважним судом на розгляд справи цієї категорії.
Подальший розгляд справи Ужгородським міськрайонним судом та ухвалення судового рішення у цій справі порушуватиме права сторін на розгляд їх спору повноважним та встановленим законом судом.
За правилами п.1 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Статтею 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд до іншого адміністративного суду після відкриття провадження, якщо буде встановлено її підсудність іншому суду.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст.29 КАС України, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч.ч.1, 2 ст.30 КАС України).
На підставі викладеного та керуючись п.10 Розділу VІІ «Перехідні положення», ст.ст.20, 29, 30, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
Передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудуванняз третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_4