Справа № 201/17909/17
Провадження 2/201/932/2018
(заочне)
22 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Трещова В.В., із секретарем судового засідання Ткаченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,-
Представник ТОВ «Теро ЛТД» звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1, в якій просив стягнути з останнього на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 25058,88 гривень, інфляційні втрати у розмірі 10306,91 гривень і 3відсотки річних у розмірі 1635,39 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ТОВ «Теро ЛТД» надає послуги із теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 якого мешкає ОСОБА_1 За особовим рахунком НОМЕР_1 відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати дані послуги не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Проте відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання зі сплати за надану теплову енергію, у зв'язку з чим станом на 01 грудня 2017 року виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача з урахуванням інфляційних втрат у суми 3-х відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання.
У судове засідання представник позивача надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, справу розглянути за його відсутності, у разі неявки в судове засідання відповідача справу просив розглянути в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, тому суд, враховуючи вказані обставини, вважає недоцільним подальше відкладання справи та на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України вважає за можливе провести розгляд справи в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до вимог п.п. 1 п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. У вказаній статті також визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Статтею 19 ЗУ «Про теплопостачання», визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Позивач надає послуги з постачання теплової енергії за зазначеною адресою, у зв'язку з чим був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1.
Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію, доданого позивачем до позовної заяви, сума заборгованості з оплати послуг з теплопостачання за період, що передує 01 січня 2014 року, по 01 листопада 2017 року становить 25058 гривень 88 копійок. З даного розрахунку вбачається, що станом на 01 січня 2014 року заборгованість відповідача становила 11554 гривень 35 копійок.
Положеннями ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, жодних заяв або клопотань не надав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості поза межами позовної давності, а саме: за період, що передує 01 січня 2014 року, по 01 листопада 2017 року у розмірі 25058 гривень 88 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та суми 3-х відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати за надані послуги, з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України дані вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1635 грн. 39 коп. - сума 3-х відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання, а також інфляційні втрати у розмірі 10306 грн. 91 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 1600 гривень.
Таким чином позовні вимоги знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 22, 202, 526, 527, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 61, 67 ЖК України, ст. ст. 77-79, 80-81, 95, 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» в рахунок погашення боргу за надані послуги станом на 01 листопада 2017 року 25058 грн. 88 коп.; інфляційні втрати у розмірі 10306 грн. 91 коп., суму трьох відсотків річних у розмірі 1635 грн. 39 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 22 лютого 2018 року.
Суддя В.В. Трещов