Провадження № 2-а/760/421/18
В справі № 760/27517/17
12 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції у м.Києві Чайки І.С. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 442046 від 20 жовтня 2017 року, винесену відносно нього відповідачем за ч.2 ст.122 КУпАП.
Посилається в позові на те, що 20 жовтня 2017 року відповідачем відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до змісту якої він на вул. Солом'янській в м. Києві проїхав на забороняючий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху.
Вважає, що зазначених у постанові правил дорожнього руху він не порушував, а постанову вважає незаконною та такою, що винесена з порушенням його прав та всупереч вимогам закону.
Зазначає, що він рухався на своєму транспортному засобі по вул. Солом'янській в м. Києві зі сторони Солом'янської площі, здійснив розворот на перехресті вул. Солом'янської та Головка з дотриманням Правил дорожнього руху.
Завершивши маневр, він продовжив рух у зворотньому напрямку, однак автомобіль патрульної поліції, що рухався на великій відстані, наздогнав його та йому був поданий сигнал зупинитись.
Після зупинки його транспортного засобу відповідач перевірив документи, на його вимогу пояснити причину зупинки не відреагував, та після перемовин зі своїм напарником побажав йому щасливої дороги, сів до свого авто та від'їхав з місця зупинки.
Після здійснення адвокатського запиту до начальника УПП м. Києва йому стало відомо, що відносно нього складено постанову про адміністративне правопорушення.
01 грудня 2017 року ним було здійснено запит до Сервісного центру УПП м. Києва та отримано копію постанови.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Таким чином, повідомлення про причини неявки до суду є обов'язком особи, а не її правом.
На підставі викладеного, на підставі ст..205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2017 року відповідачем винесено постанову серії АР № 442046 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 20 жовтня 2017 року позивач на вул. Солом'янській, керуючи транспортним засобом здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР.
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що він, у порушення п. 8.7.3 «е» ПДР, здійснив проїз на забороняючий сигнал світлофора.
В судовому засіданні позивач обставини, викладені в постанові, заперечував.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, не з»явившись до суду, заперечень проти вимог позивача та викладених ним обставин, не надав, приведені ним твердження не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 442046 від 20 жовтня 2017 року, винесену Інспектором патрульної поліції у м.Києві Чайкою І.С. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 лютого 2018 року.
Суддя : Л.А.Шереметьєва