печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62602/17-ц
20 лютого 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі - Ясеновенко К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 43011775 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4713 виданого 23.11.2010 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором,-
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. звернувся до суду з поданням, в якому просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) до виконання ним зобов'язань, покладених за виконавчим листом № 2-4713 виданого 23.11.2010 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором 25668493, 44 грн., судовий збір 1700 грн., інформаційний збір 250 грн., всього 25670443 грн. 44 коп., оскільки боржник не виконує рішення суду та ухиляється від його виконання.
Положенням цивільного процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 441 ЦПК України визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Суд, вивчивши подання, дослідивши копії матеріалів виконавчого провадження, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 43011775 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4713 виданого 23.11.2010 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за Кредитним договором 25668493, 44 грн., судовий збір 1700 грн., інформаційний збір 250 грн., всього 25670443 (двадцять п'ять мільйонів шістсот сімдесят тисяч чотириста сорок три) грн. 44 коп.
Державним виконавцем 18.04.2014 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 43011775.
20.04.2014 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Вказані постанови отримані боржником 29.04.2014, про що свідчить копія зворотнього поштового повідомлення.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 2 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.
Матеріали виконавчого провадження містять докази обізнаності боржника, щодо відкриття виконавчого провадження.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби Украйни вих. № 0.64-31674/0/15-17 від 03.10.2017 боржник ОСОБА_2 лише у період з 01.01.2016 по 31.08.2017 років багаторазово перетинав кордон України, очевидним є те, що такі поїздки пов'язані з витрачанням грошових коштів у значному розмірі, що на думку державного виконавця свідчить про умисне ухилення боржника від виконання рішення суду.
Разом з тим, в ході судового розгляду стороною боржника було надано довідку ТОВ «ЕВЕРІ» від 14.11.2017 № ЕВ00000054 про те, що ОСОБА_2 працює на посаді заступника директора та починаючи з листопада 2016 року з його заробітної плати утримуються грошові кошти за виконавчим листом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем не було доведено факту свідомого та умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду, а тому подання не підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 441, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 43011775 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4713 виданого 23.11.2010 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя В.А. Писанець