Справа № 826/18674/16 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
19 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Файдюка В.В.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року (дата складання повного тексту 28 лютого 2017 року, м. Київ) у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач/ДПІ у Печерському р-н ГУ ДФС у м. Києві) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач/ФОП ОСОБА_3О.), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: стягнути з ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 47 043,49 грн., у тому числі: з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 170,00 грн. на бюджетний рахунок №33111341700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 11010500; з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 46 873,49 грн. на бюджетний рахунок №31412699700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 18050400.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким залишити позовну заяву без розгляду.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 10.11.2016 року за ФОП ОСОБА_3 обліковується податкова заборгованість у розмірі 47 043,49 грн., в тому числі: з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.; з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 46 873,49 грн.
Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 46 873,49 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000451702 від 18.05.2013 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.20.1.34 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Так, п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).
Судом першої інстанції встановлено, що з метою погашення податкового боргу, відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 податкову вимогу №3142-16 від 25.02.2016 року.
Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком, з огляду на наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року у справі № 826/20948/14 задоволено повністю адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 податковий борг в сумі 47 3174 грн. 49 коп. шляхом перерахування коштів з відкритих розрахункових рахунків, що знаходяться у банківських установах на бюджетний рахунок 31517970700007 одержувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача ГУ ІКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 18050400).
В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року у справі № 826/20948/14 встановлено, що податковий борг у відповідача виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 0000451702.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з апелянта (відповідача) стягується заборгованість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.05.2013 року № 0000451702, у подвійному розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року скасувати.
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.