Справа № 536/1824/17
20 лютого 2018 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
при секретарі - Клоновій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ЗКР № 4 УПП у м. Вінниця ДПП - Гребенюк Ярослава Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 374209 від 06.10.2017 року,-
У жовтні 2017 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до інспектора ЗКР № 4 УПП у м. Вінниця ДПП - Гребенюк Ярослава Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 374209 від 06.10.2017 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він є водієм транспортного засобу Вольво, державний номерний знак НОМЕР_1 і 06.10.2017 року о 17 годині 00 хвилин керував цим транспортним засобом на 387 км автодороги М-12 Стрий - Знам'янка, де був зупинений працівником поліції з причин нібито порушення ним правил перевезення вантажу, а саме керуючи ТЗ з спеціалізованим напівпричепом Індокс, державний номерний знак НОМЕР_2 (цистерна порожня) з невірно заповненою товарно-транспортною накладною, чим порушив п. 22.5 ПДР України за що ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність та накладено адміністративний штраф в розмірі 510 гривень.
З даною постановою ОСОБА_1 не згоден з огляду на наступне: рухаючись на своєму автомобілі 06.10.2017 року на 387 км автодороги М-12 Стрий-Знам'янка здійснюючи вантажні перевезення мав всі належні документи для цього, врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації дорожнього руху, крім того, врахувавши всі фактори не порушував Правил дорожнього руху, перешкод у здійснені права керування іншим особам не доставляв.
Разом з тим, під час складання постанови, поліцейський не взяв до уваги його усні пояснення, в яких він зазначив, що не згоден з вказаними в постанові поліцейського патрульної поліції фактами. Винним себе не визнає, при цьому Правил дорожнього руху він не порушував та йому не було повідомлено про будь-яке вчинене порушення зазначених Правил, вважає, що його вина у скоєнні правопорушення не була доказана поліцейським.
Крім того, в постанові інспектор посилається на норму пункту 22.5 ПДР України в якій чітко регламентовані правила щодо габаритів, фактичної маси, навантаження на осі транспортного засобу, однак в даному пункті ПДР немає жодного посилання щодо неналежно оформленої товарно-транспортної накладної.
На підставі вищевикладеного, просив суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 374209 від 06.10.2017 року
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач Гребенюк Я.М. в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши позов та докази, яким він обґрунтовується, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 06.10.2017 року о 17 годині 00 хвилин керував транспортним засобом VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 на а/д М-12 Стрий - Знам'янка, 387 км, де був зупинений працівником поліції з причин порушення ним правил перевезення вантажу.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 06.10.2017 року о 17 годині 00 хвилин, керував ТЗ VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 на а/д М-12 Стрий - Знам'янка, 387 км з спеціалізованим напівпричепом Індокс, державний номерний знак НОМЕР_2 (цистерна порожня) з невірно заповненою товарно-транспортною накладною, чим порушив п. 22.5 ПДР України за що ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність та накладено адміністративний штраф в розмірі 510 гривень.
З даною постановою ОСОБА_1 не згоден з огляду на наступне: рухаючись на своєму автомобілі 06.10.2017 року на 387 км автодороги М-12 Стрий-Знам'янка здійснюючи вантажні перевезення мав всі належні документи для цього.
Відповідно до складеної постанови, інспектор посилається на норму пункту 22.5 ПДР України.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ст.132-1 КУпАП, відповідальність за цією статтею наступає в разі порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Як вбачається з вищезазначеного, п.22.5 ПДР України регламентують правила щодо габаритів, фактичної маси, навантаження на осі транспортного засобу, і відсутнє будь-яке посилання щодо неналежно оформленої товарно-транспортної накладної.
Крім цього, як вбачається з винесеної інспектором поліції постанови, суть інкримінованого правопорушення не конкретизоване, тобто не зазначено в чому саме полягає невідповідність у заповненні товарно-транспортної накладної.
Також, відповідно до ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Отже, враховуючи вищезазначене в сукупності, враховуючи те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, та те, що відповідно до ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки доказів на підтвердження вини позивача суду не надано.
Керуючись ст.ст. 132-1 КУпАП, ст.ст.9, 72-77, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, «Правила дорожнього руху України», -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ЗКР № 4 УПП у м. Вінниця ДПП - Гребенюк Ярослава Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 374209 від 06.10.2017 року - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 374209 від 06.10.2017 року
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський