Справа № 357/10903/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/237/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 21.02.2018
іменем України
21 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
засудженого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференцзв'язку матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році»,
Вироком Тетіївського районного суду Київської області від 06 липня 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
18 вересня 2017 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування щодо нього положень Закону України «Про амністію у 2016 році».
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що санкція ч. 3 ст.185 КК України, за якою засуджений ОСОБА_7 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тобто злочин, за який він відбуває покарання, є тяжким, а також ОСОБА_7 , згідно матеріалів особової справи, раніше судимий вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 березня 2011 року за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто має дві судимості за вчинення тяжких злочинів, а тому не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році».
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року та направити його клопотання на новий судовий розгляд. Вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено вимоги КПК України, оскільки, не зважаючи на те, що він просив повідомити його в письмовій формі про час та дату розгляду клопотання, він належним чином повідомлений не був та не був присутнім в судовому засіданні. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції має бути переглянуто у зв'язку з порушенням його права на участь в судовому розгляді.
Заслухавши доповідача, засудженого в підтримку поданої апеляційної скарги; думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги засудженого заперечував; вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 92 Конституції України, амністія оголошується законом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КК України, амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Статтею 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року передбачено, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії .
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 06 липня 2016 року, яким його засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України /а.п.5-6/, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Статтею 12 КК України передбачено, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Окрім того, згідно довідки про судимість, ОСОБА_7 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та раніше був засуджений вироком Андрушівського районного суду Житомирської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України /а.п.7-8/, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Таким чином, ОСОБА_7 має дві судимості за вчинення тяжких злочинів, що, відповідно до ст. 4 Закону України «Про застосування амністії» унеможливлює застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
Що стосується доводів засудженого про процесуальні порушення судом під час розгляду його клопотання, які виявилися в його неналежному повідомленні про судове засідання, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 КПК України, особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
В матеріалах провадження наявне повідомлення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про розгляд клопотання засудженого, яке направлено ОСОБА_7 через адміністрацію ДУ «Білоцерківська ВК №35» /а.п.4/.
Згідно з рапортом капітана внутрішньої служби ОСОБА_8 від 07 листопада 2017 року, засуджений ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, однак до КПП не прибув /а.п.10/.
Таким чином, під час провадження в суді першої інстанції права ОСОБА_7 порушені не були у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для задоволення його апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - залишити без зміни.
___________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4