про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 лютого 2018 року м. Рівне №817/595/18
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Зозуля Д.П., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Рівненської міської ради
провизнання протиправними та скасування розпоряджень,
ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів № 839-р від 20.07.1992 р. в частині п. 4, а саме в частині переведення житлового будинку для малосімейних № 103 мкр № 4 «Північний» в гуртожиток для малосімейних та визнання протиправним та скасування розпорядження міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів № 1182-р від 01.10.1992 р. «Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію 180 квартирного гуртожитку для малосімейних № 103 мкр. № 4 «Північний».
Так, з матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що 20.07.1992 міською адміністрацією (управи) Рівненської міської ради народних депутатів прийнято розпорядження № 839-р «Про передачу у власність орендному підприємству «Рівненський ДБК» незавершеного будівництва житлового будинку для малосімейних № 103 мкр. № 4 «Північний». Пунктом 4 даного розпорядження переведено житловий будинок для малосімейних № 103 мкр. № 4 «Північний» в гуртожиток для малосімейних і після прийняття державною приймальною комісією дозволити його експлуатацію житлово-побутовій конторі ОП «Рівненській ДБК».
Розпорядженням міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів № 1182-р від 01.10.1992 р. «Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію 180 квартирного гуртожитку для малосімейних № 103 мкр. № 4 «Північний» було затверджено акт державної комісії від 30.09.1992 про прийняття в експлуатацію гуртожитку для малосімейних № 103 мкр. № 4 «Північний». Дозволено експлуатуючій організації - житлово-побутовій конторі домобудівного комбінату приступити до експлуатації вищезгаданого будинку. Міським службам інженерних мереж прийняти на баланс Рівненського ДБК відповідні мережі.
Оскаржуючи розпорядження міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів позивачі зазначають, що дані рішення перешкоджають реалізації їх прав на житло.
З'ясовуючи питання, викладені у ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України), суддя вважає, що поданий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-правових управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-правових управлінських функцій.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пункт 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 зазначає, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI) тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Ураховуючи положення статті 2 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства. У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника гуртожитку, тобто перебуває з мешканцем гуртожитку не у публічно-правових, а у приватноправових відносинах.
За таких обставин, вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства , а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень міської адміністрації (управи) Рівненської міської ради народних депутатів.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити заявникам, що дана справа віднесена до юрисдикції загального суду, що здійснює розгляд за правилами цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Зозуля Д.П.