1-кп/381/127/18
381/4666/17
13 лютого 2018 року м.Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 ,
під час судового засідання у кримінальному провадженні № 12017110310000888 від 23.08.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кожного, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, -
встановив:
Оскільки судовий розгляду по кримінальному провадженню не закінчений, а строк тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7 закінчується 17.02.2018 року, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , кожному, міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжких злочинів та злочину середньої тяжкості, а ОСОБА_7 , у вчиненні злочину середньої тяжкості, також наявності достатніх підстав вважати, що відносно цих обвинувачених продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що обвинувачені не мають міцних соціальних зв'язків, не мають постійного місця роботи, раніше судимі, при цьому ОСОБА_4 не має родини та утриманців.
Захисники обвинувачених - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких підтримали обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні просили суд залишити дане клопотання без розгляду, оскільки в порушення вимог встановлених відповідним рішенням Конституційного суду України від 23.11.2017 року прокурором не було вручено цим обвинуваченим клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та представник потерпілого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 , консолідовано, наполягали на задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що обраний щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити, задовольнивши клопотання прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 суд у даному випадку керується правилами ст. 331 КПК України, де чітко встановлено, що до спливу продовженого строку незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тому, у даному випадку вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер обвинувачення, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів (ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121 КК України) проти власності та проти життя та здоров'я особи, злочину середньої тяжкості (ч. 2 ст. 146 КК України) проти волі особи, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним. При цьому, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, працює неофіційно, не має родини та утриманців.
Вирішуючи ж питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд приймає до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості (ч. 2 ст. 146 КК України) проти волі особи, тяжкість покарання, що йому загрожує. Суд також приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_7 хоча і є підприємцем, одружений, має неповнолітню дитину, проте зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків саме за місцем розгляду провадження. До того ж, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, останній раз 01.11.2017 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці. При цьому, у суду наявні відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_7 підлягає поверненню до Київського СІЗО у зв'язку із засудженням його покарання у виді арешту.
У зв'язку з викладеним, на думку суду, ризики можливого переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані судом у цьому кримінальному провадженні, та з огляду на висловлену потерпілими категоричну позицію щодо необхідності продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є досить високими та продовжують існувати.
Вищезазначене свідчить про те, що підстав для зміни обраних щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, які би свідчили про зменшення зазначених ризиків немає, а обрання щодо цих обвинувачених менш суворого запобіжного заходу, може не забезпечити їх належну процесуальну поведінку під час судового провадження. З цих підстав позиція сторони обвинувачення про продовження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є переконливою і в цій частині клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у виді тримання під вартою - залишити без зміни та вважати продовженим на 60 днів, до 13 квітня 2018 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_13