20.02.2018 Провадження по справі № 2/380/10/18
Справа № 380/906/17
20 лютого 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ОСОБА_2) звернулося до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № б/н від 15.11.2010 року заборгованість в сумі 12367,27 грн. та судові витрати в розмірі 1600 грн., посилаючись на те, що відповідач добровільно не виконує договірні зобов'язання.
В судове засідання представник позивача ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_4 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначає про те, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні, позовні вимоги визнали частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 2080 грн. 23 коп., посилаючись на те, що ОСОБА_3 з 19.03.2014 року на підставі наказу № 1 Тетіївського РВК мобілізований до лав Збройних сил України та з того часу проходить військову службу, а тому відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом йому нараховуватися не повинні. (а.с.-78)
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 15.11.2010 року між ОСОБА_3 та Банком було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 надав останньому кредит в сумі 4200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. (а.с.-8-9)
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач належним чином не виконував зобов?язання за кредитним договором перед банком, у зв?язку з чим утворилася заборгованість, яка за розрахунками банку, станом на 05.06.2017 року становить 12367,27 грн. та складається із: 2080,23 - тіло кредиту; 1452,07 грн. - відсотки за користування кредитом; 7769,86 грн. - нарахована пеня ; 500 грн. - штраф ( фіксована частина) та 565,11 грн. - штраф (процента складова).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач дійсно користувався платіжною карткою, наданою Банком, проте своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості, що відображено у розрахунку заборгованості за договором, згідно якого заборгованість рахується із 03.06.2014 року.
Разом з тим, із копії військового квитка ОСОБА_3 серії СО № 934896 встановлено, що 19.03.2014 року на підставі наказу № 1 Тетіївського РВК останній мобілізований до лав Збройних сил України та з того часу проходить військову службу. (а.с.-79-81)
Відповідно до ч.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини і громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв?язку з особливим характером військової служби, яка пов?язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Так, відповідно до п.15 ч.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов?язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов?язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Особливий період в Україні розпочався з моменту винесення Президентом України указу № 303/2014 від 17.03.2017 року «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом № 1126-VIII від 17.03.2014 року, ВВР, 2014, № 15, ст.328, а саме з 18 березня 2014 року і триває по даний час.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_2 до закінчення особливого періоду, безпідставно нараховував позивачу штрафні санкції, пеню та відсотки за користування кредитом, а тому за таких умов, пред?явлені вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 2080 грн. 23 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 269 гривень, виходячи із такого розрахунку. Згідно платіжного доручення від 09.06.2017 року при зверненні до суду ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 1600 гривень. Пред?явлений позов задоволений частково на 16,8% ((2080х100:12367,27), а тому з відповідача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 269 грн.( 1600х16,8:100).
Керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст.525,526,1054 ЦК України ст.ст. 4,12,13,19,81,258,263,264,265,268,354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором б/н від 15.11.2010 року у розмірі 2080,23 (дві тисячі вісімдесят) гривень 23 коп. а також витрати на оплату судового збору в розмірі 269 (двісті шістдесят дев?ять ) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області.
Суддя : Т.П.Косович.