465/6807/16-а
2-а/465/69/18
Іменем України
20.02.2018 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Кузь В.Я.
при секретарі - Янковській С. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо скасування постанови № 217 від 21.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн.
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо скасування постанови № 217 від 21.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 21 липня 2016 року Адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 217 про приятгнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стячгнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. , а також зазаначено, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів, органам виконавчої служби слід стягувати подвійний розмір штрвафу у розмірі 2720 грн.
Згідно даної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за неприведення до попереднього стану та ненадання дозвільних документіа на влаштування дверного прорізу замість віконного в кухні квартири, а також неприбрання землі на прибудинковій території.
Вважає дану постанову такою, що не відповідає дійсності, оскільки ним було замінего вікна та двері у своїй квартирі на енергоощадливі, і на це не потрібні дозволи щодо переоладанання та перепланування. Ним замінено просте вікно на віконно - дверний блок, а також винесено землю та сміття після проведення ремонтних робіт. Він неодноразово звертався до відповідача та інших інстанції для надання йому дозволу на проведення гідролізаційних робіт будинку, однак отримував формальні відписки про те, що підстав для проведення таких немає. Оскільки, він є власником квартири і має дбати про її збереження, ним було проведено гідролізаційні роботи, замінено вікна та вважає, що отримувати на це дозвільну документанцію він не зобов"язаний. Відтак, із цих підстав вважає постанову незаконною та такою, що винесена упереджено. Зазначає, що перед виконанням робіт неодноразово звертався у різні інстанції органів самоврядування, у тому числі як власник квартири, із скаргами з метою захистити збереження будинку та вартири. Крім того, на засіданні комісії він присутнім не був та не був попередженим про таку.
Про оскаржувану постанову йому стало відмово 21.11.2016 року із листа Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територоіального управління юстиції у Львівській області, в якому містилась постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2016 року щодо накладеного на нього штрафу Адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації м. Львова.
Із цих підстав просить поновити строк на оскарження постанови , оскільки такий був пропущений не з його вини.
У судовому засіданні позовні,вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним в позовній заяві.
Додатково пояснив, що у протоколах, які стали підставою для притягнення його до адмінвідповідальності, у тому числі й за ст. 150 КУпАП зазначаються обставини, які не відповідають дійсності. У них іде мова про яму із сміттям, яке він неодноразово просив вивезти, однак до нього не прислухалися і він сам змушений був вичистити яму від сміття.
Крім цього, подав письмові пояснення на відзив відповідача де зазначив, безпідставність заперечень позову. Просить позов задоволити, постанову скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, в чеговому судовому засіданні подав відзив на позов та докази, які, на його домку, спростовують позовні вимологи та покликався на протоколи адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.
Вважає, що позивач повинен був звернутися до відповідача та отримати дозволи для виконання робіт вазаною відповідачем організацією. Разом з тим, позивач проігнорував вимоги та самостійно почав роботи та відмовляється привести обєкт до попереднього стану. Що стосується накладеного штрафу то такий накладено за вчинення адмінпорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, як тяжче покарання оскільки протоклои було обєднано в одне провадження. Разом з тим, довести суду у який спосіб відбулося обєднання та яким процесуальним документом це підтверджується, представник не зміг, як не зміг довести суду, що позивач був повідомлений належним чином про розгляд його справи комісією. Що стосується фактичних обставин справи, і зокрема, до якого попереднього стану мав привести обєк позивач т то представник теж не зміг пояснити, покликавшись на копію поверхового плану цілого будинку, а не квартири позивача.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, а також дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позивачу слід поновити строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.121 ч.1 КАС України, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з поданих матеріалів позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови № 217 від 21.07.2016 року при відкритті виконавчого проваження 01.11.2016 року , відтак з наведених обставин суд вважає, що строк на оскарження слід поновити.
Судом встановлено що 21.07.2016 року, адміністративною комісією Франківської районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову № 217 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП , тобто за правопорушення, яке полягало у тому, що мешканець АДРЕСА_1 не привів до попереднього стану та не надав дозвільних документів на влаштуання дверного прорізу замість віконного в кухні квартири, а також не прибрав землю на прибудинковій території будинку та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн..
Відповідно до ст. 152 КУпАП України, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однак, у матеріалах справи, крім протоколів про адміністративне правопорушення, доказів фактичних даних, які б підтверджували, сам факт описаних обставин, тобто протокол огляду чи акт обстеження відсутні, як відсутні докази, що вказане правопорушення вчинене позивачем , а не сусіднім землекористувачем чи іншою особою. .
Із постанови не вбачається чи було надано позивачу можливість скористатися своїми правами передбаченими ст..268 КпАП України..не вмотивовано чому саме такий розмір ст-.ягнення у вигляді штрафу , передбаченого ст.152 КпАП України, накладено на позивача .
У відповідності до норм статті 251 КУпАП, та які результати розгляду протоколу за ст. 150 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, із даних постанови вбачається, що така прийнята на підставі розгляду протоколів № 10, 11 складених 04.07.2016 року на ОСОБА_1 та засвідчених директором ЛКП "Затишне"
Разом з тим, в постанові не вмотивовано фактичних обставин, що викладені у протколах та не вказано посадову особу, що їх склала.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Утой же час відповідно до ч.2.даної норми, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого.рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні стороню позивача надано докази звернення до : Львівського міського Голови від 04.04.2016 року, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 13.07.2016 року, а також відповіді на звернення, із яких вбчається, що позивачем вживались заходи щодо узаконення своїх дій.
Разом з тим, відповідачем не спростовано доводів позивача щодо законності встановлення спірного дверного прорізу, а покликання обставини викладені у протоколах комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, не знайшли свого підтвідображення в матеріалах справи.
Відтак, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що постанову № 217 адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.07.2016 року , відповідно до ст.293 ч.3 КУпАП слід скасувати.
Судові витрати стягнути відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 21,22, 43, 46, 55, 64, п.п. 1, 6, ч. 1 ст. 124 Конституції України ; ст. 6, 14 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»; ст.ст. 2, 5 - 9, 11, ч. 2 ст. 77, 132, 139, 241-246, 251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задоволити.
Постанову Адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 217 від 21 липня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят ) грн., скасувати.
Стягнути з бюджетних асигнувань Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь держави судовий збір з розгляду даної справи в розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В. Кузь