19 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2017 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно, вилучене під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: сейф металевий з написом «Private», розміром 61,5х44х20 см.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання та накладенні арешту на майно.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що в ході судового засідання під час розгляду вказаного клопотання детективом було надано копію опису вкладеного до поштового відправлення від 16.12.2017 року на ім'я суду на підтвердження дотримання органом досудового розслідування строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України. В опису зазначено, що відправка відбувалась п'яти клопотань, але відносно кого чи чого невідомо. Однак, слідчий суддя не прийняв вказану обставину до уваги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000824 від 23.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
15.12.2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
19.12.2017 року детектив Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилученого під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: сейф металевий з написом «Private», розміром 61,5х44х20 см, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 2, 5 ст. 170 КПК України.
21.12.2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва клопотання задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання детектива щодо арешту майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні детектива правові підстави для арешту майна, достатність даних, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень саме ОСОБА_7 , а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання детектива про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Доводи апеляційної скарги щодо недотримання органом досудового розслідування при внесенні на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, є необґрунтованими та такими, які вже були предметом розгляду слідчим суддею під час постановлення оскаржуваного рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.12.2017 року, якою частково задоволено клопотання детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно, вилучене під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: сейф металевий з написом «Private», розміром 61,5х44х20 см, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/186 /2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1