[1]
14 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016100020012545 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-21.03.2011 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ст. 70 України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі у серпні 2016 року по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року,-
Цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1 587 грн. 72 коп. процесуальних витрат.
Відповідно до ст.100 КПК України вирішено питання про речові докази.
За вироком суду, 04.11.2016 року, приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 , з метою придбання наркотичного засобу, в телефонній розмові з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) домовився про незаконне придбання наркотичного засобу - метадону за грошові кошти в сумі 450 гривень для власного вживання, без мети збуту. Цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5 через платіжний термінал «ІВох», що розміщений на розі вул. Харківське шосе та Тростянецька в м. Києві перерахував вищезазначену грошову суму на вказаний йому невстановленою досудовим слідством особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) рахунок. Переславши грошові кошти, ОСОБА_5 під час телефонної розмови з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) отримав інформацію про адресу місця розташування «закладки» з наркотичним засобом - метадоном.
В подальшому, 04.11.2016 року приблизно о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_5 між гаражами, що знаходилась неподалік будинку № 58 по вул. Волго-Донській в м. Києві, умисно, незаконно, шляхом підбору «закладки» придбав раніше замовлений наркотичний засіб - метадон, масою 0,033 г, що знаходився в грошовій купюрі номіналом 100 гривень, який поклав до правої кишені куртки, в яку був одягнутий, де став умисно, незаконно зберігати для власного вживання, ,без мети збуту.
Того ж дня, близько 15 години 05 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 97, ОСОБА_5 було зупинено працівниками поліції і він добровільно видав грошову купюру номіналом 100 гривень, у середині якої знаходилася кристалічна речовина білого кольору масою 0,033 г, що в своєму складі містить наркотичний засіб - метадон, масою 0,024 г, який ОСОБА_5 умисно, незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Метадон (фенадон), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». «Список №1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці II», є наркотичним засобом.
В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь в суді першої інстанції просить скасувати вирок суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 призначити покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, незаконно призначив невиправдано м'яке покарання, звільнивши від його відбування з випробуванням, зокрема не надав належної і достатньої оцінки даним про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення аналогічного злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинив злочин маючи непогашену у законному порядку судимість, а також не враховано не бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення.
Прокурор стверджує, що наведеним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки, та внаслідок формального підходу дійшов помилкового висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, вважає дане рішення не відповідає принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_5 та у його інтересах захисника ОСОБА_7 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За змістом положень ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Викладені у вироку районного суду висновки про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, ґрунтуються на сукупності зібраних та досліджених доказах, достовірність і достатність яких не була поставлена під сумнів учасниками судового розгляду, в зв'язку з чим, згідно ст. 349 КПК України, вони за згодою сторін судом першої інстанції не досліджувались.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд першої інстанції у відповідності до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, який раніше судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжує покарання.
В даному випадку, суд призначив ОСОБА_5 покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.309 КК України із врахуванням положень ст. 75 КК України звільнив від відбування призначеного покарання з випробуванням, яке є справедливим і відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що призначене ОСОБА_5 остаточне покарання, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України є безпідставним та необґрунтованим, оскільки судом не достатньо враховано його особу та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки як вбачається із матеріалів кримінального провадження, зокрема із оскаржуваного вироку районного суду, обставини, на які посилається прокурор у апеляційній скарзі, як на такі, що їх не достатньою мірою враховано при призначенні покарання, судом першої інстанції враховані в повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного, підстав для скасування законного та обґрунтованого вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 309 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
___________ ____________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження № 11-кп/796/437/2018
Категорія: ч.2 ст. 309 КК України
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1