03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1501/2018
14 лютого 2018 року м. Київ
Справа № 757/54320/17
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря - Станішевської Б.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2,
на ухвалу Печерського районного суду м.Києва про відкриття провадження, постановлену 9 жовтня 2017 року суддею Москаленко К.О. в приміщенні Печерського районного суду міста Києва,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та повернути ОСОБА_1 позов, посилаючись на порушення норм процесуального права в частині недотримання правил підсудності, оскільки вважає, що позов має бути пред'явлений за правилами ст. 109 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2.
Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою про день та час розгляду справи в установленому законом порядку, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у її відсутність.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 122 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017) суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви поданої і оформленої в порядку встановленому цим Кодексом.
Крім того, за правилами цієї ж статті суддя при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду має перевірити чи підсудна справа цьому суду.
За загальним правилом підсудності відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Якщо позивачу невідоме місце реєстрації та постійного проживання відповідача, відповідно до ч. 9 ст. 110 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017) він вправі пред'явити позов за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно з частиною 2 ст. 110 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017) позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-якого з них.
Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч.14 ст. 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Відповідно до частини 3 статті 122 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017), у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
У разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.
Як убачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в м. Києві відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації до м. Севастополь /а.с.21/.
Тобто, отримана від органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи відповідь містить лише дані про населений пункт, у який вибула особа, проте відомостей про конкретне місце проживання та факт реєстрації за такою адресою отримана відповідь не містить, відтак, відомостей про нове місце реєстрації особи не надано, останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 був АДРЕСА_2, а тому суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 122 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017) правомірно вирішив питання про відкриття провадження.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_2 не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки суд не зобов'язаний встановлювати місце проживання сторін, а наявні у справі документи давали суду підстави для висновку, що справа підсудна Печерському районному суду м.Києва, оскільки останнім відомим для суду місцем проживання відповідача було АДРЕСА_1.
Крім того, місце проживання позивача ОСОБА_1 та малолітньої доньки сторін зареєстровано в Печерському районі м. Києва, що давало право позивачу на підставі ч.2 ст. 110 ЦПК України (в редакції закону, що діяла до 15 грудня 2017 року) звернутися до Печерського районного суду м.Києва.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 9 жовтня 2017 року про відкриття провадження у справі - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус