№ 33/796/217/2018 Постанова винесена суддею Притула Н.Г.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
08 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 та захисника Черненка П.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Черненка П.С. щодо
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Остер Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня
2017 року
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 05 серпня 2017 року о 20 год. 40 хв., в Київської обл., Бородянський р-н, смт. Клавдієво Тарасове, по вул. Вербовій керував автомобілем «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.9(а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Черненко П.С. просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року та закрити адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За доводами захисника, суд першої інстанції при підготовці справи до розгляду не дотримався положень ст. 278 КУпАП, що призвело до порушення прав ОСОБА_2, передбачених ст. 268 КУпАП. До того ж в порушення вимог ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП здійснив розгляд справи не об'єктивно та поверхнево, без участі ОСОБА_2, не з'ясувавши його позицію в справі, при цьому не перевірив наявні в провадженні докази і не надав їм належної оцінки.
Крім того, за доводами апелянта, ОСОБА_2 05 серпня 2017 року алкогольних напоїв не вживав і з результатами тестування не погодився, про що повідомив працівникам поліції, які, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, порадили йому самостійно звернутися до закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду. Водночас, за результатами самостійно пройденого огляду в лікаря-нарколога о 22 год. 15 хв. 05 серпня 2017 року було складено акт медичного огляду, згідно з яким у ОСОБА_2 не виявлено ознак сп'яніння. Отже, проведений поліцейським огляд є неправильним, а вина ОСОБА_2 не підтверджується матеріалами справи.
Крім того, у скарзі захисник порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 06 вересня 2017 року, обґрунтувавши клопотання тим, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, копію судового рішення отримав 25 вересня 2017 року, а вперше подана до суду захисником апеляційна скарга була повернута у зв'язку з помилково незаповненим ордером на підтвердження повноважень захисника.
Під час вирішення клопотання захисника судом апеляційної інстанції враховується, що під час розгляду справи були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, бо за відсутності даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи, справа про адміністративне правопорушення була розглянута у його відсутність, при цьому копію постанови він отримав 25 вересня 2017 року і намагався реалізувати своє право на її оскарження через захисника, який вперше подав апеляційну скаргу 02 жовтня 2017 року, проте вона була повернута у зв'язку з виявленими недоліками в оформленні документів, які підтверджують повноваження захисника і вдруге подана до суду відразу ж після усунення таких недоліків. А тому, за вказаних обставин, слід погодитися з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, отже процесуальний строк на оскарження підлягає поновленню.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника Черненка П.С. на підтримкуапеляційних вимог, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до висновку, що апеляційна скарга захисника Черненка П.С. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, з огляду на положення ст. 252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.
Крім того відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне, згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, є невмотивованим і не підтверджується доказами.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому
ст. 266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ст. 266 КУпАП, вищезгаданої Інструкції і Порядку особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду, не виконавши належним чином вимоги ст. 268 КУпАП, розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у його відсутність, а приймаючи рішення про його винуватість у порушенні п. 2.9(а) ПДР України, дослідив виключно матеріали справи і, як на докази винуватості ОСОБА_2, формально в постанові послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків та результати огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, які між тим належним чином не перевірив, оскільки не звернув увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні пояснення ОСОБА_2 та вказівка про відмову надати такі пояснення, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу «Драгер 6820» немає даних щодо згоди ОСОБА_2 з результатами такого огляду, як і відсутні такі відомості в письмових поясненнях свідків.
Враховуючи наведене, слід погодитися з доводами апелянта про те, що суддею місцевого суду не були дотримані вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, до того ж за результатами апеляційного розгляду висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Так, після відновлення прав ОСОБА_2, гарантованих йому ст. 268 КУпАП, безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду він пояснив, що 05 серпня 2017 року, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в якому також перебували його дружина і двоє дітей, по вул. Вербовій в смт. Клавдієво Тарасове Бородянського району Київської області, його зупинили працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», на що він погодився, оскільки будь-яких алкогольних напоїв не вживав. Спочатку він пройшов огляд за допомогою спеціального засобу без свідків, результат якого виявився 0,4 %, а при повторному огляді, за участю свідків, спеціальний технічний засіб "Драгер" уже показав результат 0,52 %. З таким результатом він не погодився, вказавши про це працівнику поліції, але поліцейський не запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а під час складання протоколу про адміністративне правопорушення порекомендував самостійно звернутися до закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду. За таких обставин він був змушений самостійно звернутися до закладу охорони здоров'я, пройти огляд у лікаря-нарколога, за результатами якого у нього не було виявлено жодних ознак сп'яніння.
Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 показав, що 05 серпня 2017 року в смт. Клавдієво Тарасове Київської області він був зупинений і запрошений працівником поліції бути свідком огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер». Після проведення огляду цей прилад показав позитивний результат, що він і засвідчив своїм підписом в протоколі та письмових поясненнях.
Крім того, свідок показав, що відразу після огляду ОСОБА_2, не коментуючи його результати, відійшов до іншого поліцейського, який його покликав, та став з ним про щось розмовляти, проте він не чув цієї розмови. Підписавши документи, складені поліцейськими, він поїхав і не пам'ятає чи в його присутності ОСОБА_2 підписував протокол.
Свідок також стверджував, що після проведення огляду на стан сп'яніння поліцейський не питав у ОСОБА_2 чи згоден він з результатом огляду чи ні, подальшу розмову між поліцейським та ОСОБА_2 він не чув.
Для перевірки пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції неодноразово приймалися заходи для виклику в судове засідання інспекторів патрульної поліції, а саме ОСОБА_5 (яким складався протокол про адміністративне правопорушення) та ОСОБА_6 (яким відбиралися пояснення у свідків події), проте поліцейські до суду не з'явилися.
Безпосередньо в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери/відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксована процедура огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу лише до моменту встановлення результату огляду, тобто фіксування приладом даних, які узгоджуються з відповідною роздруківкою (а.с. 2), після чого запис переривається, отже з нього неможливо встановити чи були дотримані в подальшому поліцейськими вимоги ст. 266 КУпАП. Між тим, відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 № 100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Враховуючи положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, аналізуючи указані докази, досліджені в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, а також, приймаючи до уваги, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить підпису ОСОБА_2 в графі, де передбачено підпис особи, стосовно якої проводиться огляд (у разі згоди з результатами огляду) або запис про відмову від підпису (також відсутній), вважаю, що пояснення ОСОБА_2 щодо його незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що він повідомив поліцейському після проведення такого огляду з використанням спеціального технічного засобу, як такі, що не спростовані наявними у справі доказами, заслуговують на увагу, а відтак слід визнати, що в даному випадку не була дотримана процедура проведення огляду на стан сп'яніння, передбачена ст. 266 КУпАП, отже результати огляду є недійсними.
Крім того, на користь пояснень ОСОБА_2 щодо не вживання алкогольних напоїв і не перебування під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим він не погодився з результатом огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, свідчить і висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗБРР «Бородянська ЦРП», за яким 05 серпня 2017 року о 22 год. 15 хв., тобто менш ніж через дві години після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ознак сп'яніння у ОСОБА_2. виявлено не було.
За таких обставин, прихожу до висновку, що судове рішення стосовно ОСОБА_2 місцевого суду було постановлено з порушенням вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 268, 280 КУпАП, а тому воно підлягає скасуванню.
Враховуючи, що в справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 даних про керування ним 05 серпня 2017 року о 20 год. 40 хв., в АДРЕСА_2, автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння, тобто порушенні п. 2.9(а) ПДР України і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу цього правопорушення.
Таким чином, апеляційна скарга захисника Черненка П.С. підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Поновити захиснику Черненку Павлу Сергійовичу в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва О.П. Павленко