Справа № 761/5801/18
Провадження № 1-кс/761/4060/2018
20 лютого 2018 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000094 від 17 лютого 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Блистова Менського району Чернігівської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12018110000000094 від 17 лютого 2018. В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 17.02.2018 до чергової частини ГУНП в Київській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС ГУНП в Київській області про те, що ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та зловживання довірою, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , незаконно позбавили волі громадянку ОСОБА_10 18 лютого 2018 року до чергової частини ГУНП в Київській області надійшов рапорт старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області про те, що зазначені особи, протягом грудня 2017 - лютого 2018 року, зловживаючи довірою громадянки ОСОБА_10 заволоділи її майном в особливо великих розмірах. Таким чином, ОСОБА_6 , своїми умисними діями вчинив незаконне позбавлення волі людини з корисливих мотивів та вчинив дії для придбання права на майно шляхом обману та зловживанням довірою, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України. 19.02.2018 слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України. Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме підозрюваний перебуваючи на волі може перераховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання понад 10 років . Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, з підстав зазначених у ньому та просять його задовольнити. При цьому прокурор уточнив, що метою застосування запобіжного заходу тримання під вартою до ОСОБА_6 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважає що в даному кримінальному провадженні відсутні ризики зазначені слідчим, підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, а тому вважає можливим обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою з урахуванням даних підозрюваного та відсутності обґрунтованості прямими доказами підозри ОСОБА_6 .
Підозрюваний ОСОБА_6 просить застосувати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110000000094 від 17.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України.
18.02.2018 року о 13 годині 58 хвилин, відповідно до вимог ст. 208 КПК України ОСОБА_6 затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення.
19.02.2018 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у шахрайстві вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також незаконному позбавленні волі людини, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, зокрема: дані протоколу допиту потерпілої, дані протоколу обшуків, протоколів допиту свідків, іншими матеріалми кримінального провадження.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, а саме: протокол допиту потерпілої, протокол обшуку, протоколи допиту свідків, інші матеріали кримінального провадження, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Існування викладених ризиків підтверджується тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років.
Крім того, у ході досудового розслідування продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, а підозрюваний ОСОБА_6 , може незаконно впливати на потерпілу, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні. Незаконний вплив на потерпілу, свідків, у кримінальному провадженні можуть позбавити орган досудового розслідування зібрати та надати суду належних і допустимих доказів вини підозрюваного ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за умови, якщо прокурор доведе, зокрема, що особу повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Вказані обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваної, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000094 від 17 лютого 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 квітня 2018 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: ОСОБА_1