2-з/754/1/18
Справа № 754/16916/17
22 лютого 2018 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання розпорядження та ордеру недійсними, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання розпорядження та ордеру недійсними.
21.02.2018 року до суду надійшла заява позивачки про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 у м Києві задля уникнення відчуження відповідачем вказаної квартири.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом позову є визнання розпорядження та ордеру, виданих стосовно квартири АДРЕСА_2, недійсними.
У письмовому клопотанні позивач вказує, як підставу для накладення арешту на квартиру, можливість відчуження її відповідачем, але слід зазначити, що спірна квартира на праві власності не зареєстрована, будь-яких доказів на підтвердження того, що вона може бути відчужена або того, що відповідачем вчиняються якісь дії щодо відчуження, позивачкою надано не було.
Враховуючи вимоги діючого законодавства та викладене вище, вважаю, що підстав для задоволення заяви немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: