Справа № 755/210/18
Ухвала
"16" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при участю секретаря Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Харківського райсуду м. Києва від 19.04.2000 року про накладення арешту на його майно.
Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні Харківського райсуду м. Києва знаходилася цивільна справа № 2-1640/2000 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.
З метою забезпечення даного позову ухвалою Харківського райсуду м. Києва від 19.04.2000 року накладено арешт на майно ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1. Обтяження зареєстровано реєстраційними номерами № 9315949 та за № 9316501 реєстратором Першою Київською державною нотаріальною конторою 04.12.2009 року.
Згідно ч. 3 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2000 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди були задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 2 395 грн. 36 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 грн. 00 коп., а всього стягнуто 2 895 грн. 36 коп.
Як убачається із наданих заявником відомостей про відрахування по особовому ранку № 185046 належного ОСОБА_1, останнім на користь ОСОБА_2 виплачено грошові кошти у розмірі 2 895 грн. 72 коп., тобто виконано рішення суду в повному обсязі.
За викладених обставин та враховуючи те, що арешт на майно належне ОСОБА_1 було накладено з метою виконання рішення суду, яке в подальшому боржником було виконано в повному обсязі, підстави для забезпечення позову відсутні, а тому заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158, 353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Харківського райсуду м. Києва від 19 квітня 2000 року у цивільній справі № 2-1640/2000 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.
Виконання ухвали доручити реєстратору Першій Київській державній нотаріальній конторі.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя