621/2455/17
1-кп/621/50/18
іменем України
21 лютого 2018 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017220000001135 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв, Харківської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, приватного підприємця, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_5 06.09.2017 року близько 13.20 год. керував технічно справним автомобілем "АUDІ А4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , перебуваючи згідно висновку судово-токсикологічної експертизи № 7041-Т/17 від 06.10.2017 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного оп'яніння або з находячись під впливом наркотичних чи токсичних речовин”, та рухався по вул. Курдяєва у с. Чемужівка Зміївського району Харківської області зі сторони м. Зміїв в напрямку с. Артюхівка, зі швидкістю 70 км/год.
Під час руху по вказаній вулиці, в районі будинку № 10, ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і на заокругленні дороги вправо, допустив виїзд автомобіля за межі проїжджої частини на ліве узбіччя по ходу свого руху з наступним наїздом на перешкоду у вигляді стовпа електроопори.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля " АUDІ А4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 200-Змт/17 від 09.10.2017 року, спричинені одночасно, в умовах дорожньо-транспортної події тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у вигляді ушкоджень:
-голови - закрита черепно-мозкова травма у формі - ділянок травматичного набряку м'яких тканин в лобно-тім'яно-потиличній області справа і ліворуч, крововилив м'яких покривів голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім'яно-потиличній області справа і ліворуч, травматичних внутрішньочерепних крововиливів, набряку, набрякання головного мозку з дислокацією стволової частини;
-тулуба - закриті косо-поперечні переломи з 2 по 8 ребро правої і лівої половини грудної клітки по середньо-ключичних лініях, з крововилив м'яких тканин в зоні вищезгаданих переломів, з ушкодженням парієнтальної і вісцелярної плеври, наявністю множених ран легеневої тканини на передній і задній поверхні правої і лівої легені, наявність в правій і лівій плевральних порожнинах рідкої червоно-коричневої крові.
Відповідно до висновку вказаної експертизи, причиною смерті ОСОБА_9 стала сукупна тупа травма тіла.
Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 відповідно до висновку автотехнічної експертизи №853/17 від 28.09.2017 знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками і виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем "АUDІ А4", проявив необачність, не врахував дорожню обстановку у вигляді закруглення дороги вправо, вибрав небезпечні прийоми керування транспортним засобом і швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив виїзд свого автомобілю за межі проїжджої частини на ліве узбіччя по ходу свого руху з наступним наїздом на перешкоду у вигляді стовпа електроопори, що спричинило вищевказані тяжкі наслідки.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила, що матеріальних та будь-яких інших претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 не має, про що надавала відповідну письмову заяву під час досудового розслідування. Просила не призначати покарання ОСОБА_5 , пов'язане з позбавленням волі.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 , вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.
Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.
Суд визнає винуватим ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , та визнає правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, наслідки які наступили, особу обвинуваченого.
Судом досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого і встановлено, що він має постійне місце роботи, раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується виключно позитивно, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, повністю відшкдував заподіяну злочином шкоду, про що свідчить відсутність претензій з боку потерпілої.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання судом визнається щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, повне відшкодування потерпілій шкоди, заподіяної злочином. Обвинувачений у судовому засіданні надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, виявив бажання виправити ситуацію. Під час досудового розслідування вчинив заходи щодо повного відшкодування спричиненої потерпілій матеріальної та моральної шкоди, про що не заперечувала сама потерпіла, та надала заяву від 21.09.2017 року про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обставиною, яка, відповідно до статті 67 КК України, обтяжує покарання, судом визнається вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005 року №14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд ураховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, який за формою вини, відносно наслідків, що настали є необережним. Упродовж всього досудового розслідування ОСОБА_5 давав показання про обставини дорожньо-транспортної пригоди, чим сприяв розкриттю злочину, розкаявся у вчиненому, вживав дієві заходи для залагодження провини перед потерпілою, зокрема, відшкодував повністю заподіяну злочином шкоду. Окрім того, потерпілою в судовому засіданні заявлено, що вона просять призначити покарання обвинуваченому, не пов'язане із позбавленням волі.
За наведених обставин справи, з урахуванням декількох обставин які пом'якшують та наявністю обставини, що обтяжує покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції статті даного виду покарання з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи характер та ступінь суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу винного ОСОБА_5 , де він має постійне місце проживання, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, вік обвинуваченого, позицію потерпілої щодо призначення покарання, не пов'язаного із позбавленням волі, повне відшкодування обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди, та відсутності в зв'язку з цим будь-яких претензій з боку потерпілої, що вказує на наявність декількох обставин. які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України із покладенням на нього обов"язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
З урахуванням приписів даної норми, та встановленої обставини, яка не оспорювалась учасниками судового розгляду, про керування обвинуваченим автомобілем у стані алкогольного сп"яніння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зазначене узгоджується із абз.5 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», де при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК ( 2341-14 ) може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді застави у розмірі 80000 грн., застосований відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2017 року залишити до набрання вироком законної сили, що забезпечить належну процесуальну поведінку засудженого.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту автомобіля " АUDІ А4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , а саме: заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та відчуження у будь-який спосіб, застосований ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2017 року - скасувати.
Автомобіль "АUDІ А4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 107, слід повернути власнику, яким, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.07.2015 року, виданого центром ДАІ 6301 є третя особа - ОСОБА_8 .
Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.349,374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,
3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Додаткове покарання у виді позбавлення ОСОБА_5 права керувати транспортними засобами - підлягає реальному виконанню самостійно.
Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80000 грн, обраний ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2017 року відносно ОСОБА_5 продовжити до набрання вироком законної сили.
Судові витрати у розмірі 9047 (дев'ять тисяч сорок сім) грн. за проведення - автотехнічної експертизи № 17116/19401 від 20.10.2017 року стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі ХНСІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Судові витрати у розмірі 1186 (одну тисячу сто вісімдесят шість ) грн. 44 коп. за проведення -автотехнічної експертизи № 853/17 від 28.09.2017 року стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕККЦ при ГУМВС України в Харківській області. Код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011. УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2017 року у справі № 640/13853/17 на майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: автомобіль " АUDІ А4", реєстраційний номер НОМЕР_1 ,а саме: заборони його ремонтування, користування, розпорядження ним та відчуження у будь-який спосіб - скасувати.
Автомобіль "АUDІ А4", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 107, - повернути власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирок може бути оскаржений в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1