Справа № 569/17035/17
15 лютого 2018 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Панас О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Рівне про скасування постанови ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Рівному, в якому просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АР № 684000 від 02.11.2017 р. якою на позивача було накладено адміністративний штраф у розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення вимог дорожнього знаку «Зупинку заборонено», передбаченого п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що у зазначений в спірній постанові час була темна пора доби, розмітка, що забороняє зупинку та стоянку відсутня, можливості побачити та розпізнати цей дородній знак з огляду на здійснений позивачем заїзд у позивача, на його переконання, не було.
До суду позивач подав письмову заяву з проханням розглядати цю справу за його відсутності, позов підтримав і просив його задоволити.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, однак у судове засідання представник відповідача не з'явився.
Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Тому, враховуючи неявку учасників справи у судове засідання, беручи до уваги відсутність заяв чи клопотань про виклик свідків чи експертів, суд вважає за можливе розглянути цю справу у письмову провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що спірною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф за порушення дорожнього знаку «Зупинку заборонено», передбаченого п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, відоповідно до якого забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції «Про дорожні знаки та сигнали» від 08.11.1968 р. ратифікованої із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2615-VIII від 25.04.74 знаки встановлюються таким чином, щоб їх легко і своєчасно могли розпізнати водії, для яких вони призначені.
Аналогічне положення містить і п.8.21 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 згідно якого дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, обов'язковим елементом складу адмістративного правопорушення є вина особи, без наявності якої сама по собі дія чи бездіяльність, яка об'єктивно порушує норму права, ще не утворює адміністративного правопорушення.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Із змісту оскарженої постанови слідує, що діяння позивача, яке працівником поліції розцінене як правопорушення, мало місце у темну пору доби, а саме 02 листопада 2017р. о 17 год. 22 хв.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ч.1 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Із змісту постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається встановлення та опис тих обставин, які повинні бути встановленні та зазначені з урахуванням вимог п.8.21 Правил дорожнього руху, ч.1 ст.9, ст.ст.10-11, ч.1 ст.283 КУпАП, а саме чи був розміщений зазначений дорожній знак таким чином, що його було добре видно позивачу як водію автомобіля у темну пору доби у зазначеній місцевості, чи була у позивача об'єктивна можливість виявити та розпізнати цей дорожній знак з урахуванням траекторії руху (шляху заїзду у зазначене місце) автомобіля, яким керував позивач.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання про необгрунтованість висновку працівника поліції щодо порушення позивачем вимог дорожнього знаку, передбаченого п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, за викладених у оскаржуваній постанові обставин, оскільки такий обов'язковий елемент суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення як вина у діях позивача відсутній.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, доводів позовної заяви позивача відповідачем не спростовано, належних та допустимих доказів наявності вини позивача у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення суду не подано і зміст спірної постанови про накладення на позивача адміністративного штрафу таких даних не містить.
З урахуванням всього вищевикладеного суд прийшов до висновку про необгрунтованість оскаржуваної постанови, прийняття її без урахуванням усіх вимог, які містяться у ч.1 ст.9, ст.280, ч.1 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому вона є протиправною, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючисьст.ст.9,19,20,77,205, 241,244,245,246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Рівному про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУПАП серії АР № 684000 від 02.11.2017 р., винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Рівне лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.
Позивач: ОСОБА_3 , проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач : Управління патрульної поліції у місті Рівному , місцезнаходження: вул. Степана Бандери,14-а, м.Рівне.
Суддя О.В.Панас