Постанова від 20.02.2018 по справі 820/6318/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 лютого 2018 року

справа №820/6318/16

адміністративне провадження №К/9901/4600/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тентова компанія» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року (головуючий суддя - Мар'єнко Л. М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів: Шевцової Н. В., Макаренко Я. М., Мінаєвої О. М.) у справі 820/6318/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тентова компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа: Державна фіскальна служба України про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

17 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська тентова компанія» (далі - Товариство, позивач, платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101405 від 18 жовтня 2016 року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на положення п.п. 39.2.1 п.39.2 ст. 39, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а саме: відсутність обов'язку звіт про контрольовані операції за 2015 рік в електронній формі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну фіскальну службу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тентова компанія" залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду 4 липня 2017 року по справі № 820/6318/16 - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

28 грудня 2017 року до Верховного Суду передано касаційну скаргу позивача, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 820/6318/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства у повному обсязі.

Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в якому він, посилаючись на вимогу щодо обов'язкової електронної форми Звіту про контрольовані операції, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

За змістом частини першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

29 вересня 2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання неподання, відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, Звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік.

За наслідками проведення перевірки складено акт від 29 вересня 2016 року №585/20-40-14-05-23/30657544. В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 39.4.2. п.39.4. ст.39 Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік з нерезидентом Відкритим акціонерним товариством «Грузинська пивна компанія» (Грузія).

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000101405 від 18 жовтня 2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365 400 грн.

Щодо необхідності подання Звіту про контрольовані операції.

Товариство здійснювало господарську діяльність шляхом зовнішньоекономічної діяльності з підприємством-нерезидентом Відкритим акціонерним товариством "Грузинська пивна компанія" (Грузія), на підставі контрактів від 15 лютого 2014 року №221 та від 26 лютого 2015 року №29, а також відповідно до митних декларацій.

За даними бухгалтерського обліку обсяг здійснених господарських операцій позивача за період з 1 січня 2015 року по 15 вересня 2015 року із вказаним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2015 рік та становить 6 921 300, 05 грн.

Задекларований дохід позивача у 2015 році становить 189 695 000, тобто річний дохід платника податків перевищує 50 млн. грн.

З матеріалів справи вбачається, що суми надходжень і розрахунків за 2015 рік у цій частині жодною із сторін не оспорюються. Предметом спору є необхідність подання Звіту про здійснення контрольованих господарських операцій в електронній формі.

З 01 січня 2015 року до 12 серпня 2015 року відповідно до п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Податкового кодексу України для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення» - (далі по тексту - Закон № 609 (набрав чинності з 13 серпня 2015 року), згідно з п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Разом з цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених п.п. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і п.п. 39.2.1.5 ст. 39 Податкового кодексу України, та здійснених платниками податків з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, у редакції Закону № 609.

Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:

- Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042 (діяв до 14.05.2015);

- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);

- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).

Відповідно до Розпоряджень Кабінету Міністрів України, які діяли до 14 травня 2015 року, а також з 14 травня 2015 року по 16 вересня 2015 року Грузія включена до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

З урахуванням положень підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу (більше 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій).

При цьому обсяг річного доходу платника податків відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу розраховується за весь податковий (звітний) рік.

Таким чином, Верховний Суд підтверджує правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо необхідності врахування розміру річного доходу суб'єкта господарювання від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку в цілому за 2015 рік, обсягу господарських операцій з кожним контрагентом і включення контрагента до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів, з метою оцінки обставин, які є підставою для подання Звіту по контрольованим операціям.

Щодо форми Звіту по контрольованим операціям.

Згідно підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Таким чином, для подання Звіту про контрольовані операції встановлена спеціальна процедура - Звіт подається виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі. Надіслання Звіту про контрольовані операції засобами поштового зв'язку на оптичному носієві згідно з приписами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», не виключає передбаченого податковим законодавством обов'язкового порядку направлення вказаної звітності саме засобами електронного зв'язку.

Верховний Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, правильно констатована наявність у позивача обов'язку подання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік засобами електронного зв'язку в електронній формі.

З огляду на зазначене вище касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тентова компанія» залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тентова компанія» залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі 820/6318/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Васильєва

В.П.Юрченко

Попередній документ
72343771
Наступний документ
72343774
Інформація про рішення:
№ рішення: 72343772
№ справи: 820/6318/16
Дата рішення: 20.02.2018
Дата публікації: 22.02.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств