Іменем України
Київ
20 лютого 2018 року
справа №805/1915/17-а
адміністративне провадження №К/9901/4004/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Толстолуцької М.М. від 22 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенка І.В. від 11 жовтня 2017 року
15 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про зобов'язання виконати вимоги: п.43.1 ст.43, п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України та здійснити коригування даних в картці особового рахунку шляхом повернення на особовий рахунок в інтегрованій картці платника податку на прибуток безпідставно нараховану та списану відповідачем з особового рахунку підприємства пеню за несвоєчасну сплату авансових платежів по податку на прибуток за період з червня 2014 року включно по лютий 2015 року в сумі 52 124, 13 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, позов задоволено, зобов'язано відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку Товариства шляхом повернення суми пені за несвоєчасну сплату авансових платежів по податку на прибуток за період з червня 2014 по лютий 2015 року включно у розмірі 52 124 гривень 13 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив факт безпідставного нарахування податковим органом пені в сумі 52 124,13 грн. та її списання за рахунок переплати. Суди встановили відсутність складу податкового правопорушення.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковим органом подано касаційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що за підсумками 2014 року згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток від 18.02.2015 №9080777426 Товариством задекларовано до зменшення податкове зобов'язання у сумі 500480,0 грн. за терміном сплати 11.03.2015 року, що призвело до погашення наявного податкового боргу у сумі 369606 грн., а тому відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України в ІКПП автоматично нарахована пеня на погашений податковий борг, яка в сумі склала 44468,73 грн., при цьому сплата пені була здійснена за рахунок наявної переплати. На підставі статті 126 Податкового кодексу України до Товариства застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток в сумі 75171,60 грн. Проте, оскільки за терміном сплати вищевказаних штрафних санкцій переплата в ІКПП по податку на прибуток складала 82098,12 грн., пеня на підставі абзацу «б» пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України не нараховувалась. Таким чином, при виключенні з обліку нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з судовим оскарженням не було підстав для скасування пені.
Відповідач також зазначив, що посилання Товариства на п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки податковими повідомленнями-рішеннями (скасованими в судовому порядку) не визначалась сума грошового зобов'язання, до підприємства застосовані лише штрафні санкції.
Стосовно порушення судами норм процесуального права, податковий орган визначає положення п.4 ч.1 ст.7, ч.4, 5 ст.11, ст.69, ст.70, ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що суди попередніх інстанцій неповно оцінили та з'ясували усі обставини справи та дійшли помилкових висновків стосовно задоволення позовних вимог.
Товариством до Верховного Суду наданий відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 35398202, місцезнаходження: 84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 16, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (арк. справи 16-18).
Податковим органом проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої складено акт перевірки №204/05-15-15-03-35398202 від 07.12.2015 року, яким встановлено порушення терміну сплати сум авансових платежів з податку на прибуток за період з червня 2014 року по лютий 2015 року.
На підставі акту перевірки відповідачем на підставі статті 126 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.01.2016 року №00000151503/265/52\05-15-15-03-13-4, яким Товариство за затримку на 11 календарних днів сплати сум грошового зобов'язання в розмірі 46606, 00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4660,60 грн. та № 00000161503/266/05-15-15-03-13-4, яким Товариству за затримку на 264, 234, 203, 172, 142, 111, 81 та 50 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 352605,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 70 521,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2016 року по справі №805/1736/16-а, яка набрала законної сили 11.10.2016 року, скасовано податкові повідомлення-рішення №00000151503/265/52/05-15-15-03-13-4 та №00000161503/266/05-15-15-03-13-4 з підстав відсутності складу податкового правопорушення.
В межах розгляду справи №805/1736/16-а встановлено, що 24 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» надало до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік де було задекларовано щомісячні авансові внески з податку на прибуток у 2014 році в сумі 46 606,00 грн. В рядку 14 декларації позивачем задекларована сума переплати з податку на прибуток у сумі 483 061,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» згідно банківських виписок сплатило задекларовані суми авансових внесків в сумі 1 042 338,00 грн.(рядок 13 декларації). 13 березня 2014 року Товариство звернулось до податкового органу з заявою про зарахування переплати в рахунок сплати авансових внесків до повного їх погашення. Таким чином, на рахунку платника податку рахувалась переплата, податковий борг відсутній, а отже і відсутній об'єкт нарахування штрафу.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що за наслідками визначення відповідальності у вигляді штрафу відповідно до норм Податкового кодексу України була автоматично нарахована пеня, списана відповідачем самостійно в інтегрованій картці платника податків в сумі 52 124,13 грн. за рахунок переплати, що підтверджується актом звірки №1535-20 від 13.05.2015 та листом № 124600/05-15-20-13-3 від 04.06.2015 року наявними в матеріалах справи (арк.спр.13,14).
Предметом спору даної справи є правомірність списання пені податковим органом з особового рахунку платника податків, яка нараховувалась на податковий борг за несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток за період червень 2014 - лютий 2015 року в сумі 52 124,13грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.
Платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду.
За несплату або несвоєчасну сплату податкового зобов'язання передбачено відповідальність, встановлену статтею 126 Податкового кодексу України.
Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В межах спірних правовідносин нарахування пені здійснено на фактично погашену суму податкового зобов'язання шляхом подання Товариством податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, якою зменшено податок на прибуток. Відсутність податкового боргу, об'єкту нарахована пені, доведена Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2016 року по справі №805/1736/16-а, яка набрала законної сили 11.10.2016 року. Судами правомірно застосовано преюдицію в межах розгляду даної справи.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платнику надається право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 Податкового кодексу України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Так, за приписами підпункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно підпункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем реалізовано своє право на повернення коштів шляхом подання заяви про повернення на особистий рахунок підприємства погашеної пені за рахунок сплаченого авансу по податку на прибуток у сумі 52124, 13 грн. та відновлення її в інтегрованій картці платника податку з подальшим заліком в рахунок поточних платежів
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 805/1915/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: С.С.Пасічник
В.П. Юрченко