ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
07 лютого 2018 року м. Київ№ 814/814/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Смолія І.В., Шрамко Ю.Т. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особаКабінету Міністрів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державна казначейська служба України
про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа - Державна казначейська служба України, в якому просить суд:
- визнати дії Кабінету Міністрів України щодо 50-відсоткового зменшення посадового окладу позивача при внесенні змін 02.09.2015 до постанови від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» - неправомірними;
- визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати мені заробітної плати за період з 08.06.2015 по 31.12.2015 відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 28.03.2015);
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок і виплату позивачу заробітної плати починаючи з 08.06.2015 по 31.12.2015 в розмірі, передбаченому статтею 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 28.03.2015) з урахуванням всіх премій та надбавок, допустивши негайне виконання постанови в межах платежу за один місяць.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 відкрито провадження у справі №814/814/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 передано справу № 814/814/16 в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України щодо 50-відсоткового зменшення посадового окладу позивача при внесенні змін 02.09.2015 до постанови від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Балась Т.П.) від 07.12.2016 адміністративну справу № 814/814/16 прийнято до свого провадження.
У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровичу П.О.
Враховуючи зазначене, ухвалою Суду від 01.06.2017 справу прийнято до провадження та ухвалою Суду від 12.07.2017 призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2017.
Судове засідання, неодноразово відкладалося, у зв'язку з неявкою сторін.
Враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд справи без його участі, неявку відповідачів та третьої особи, відсутність необхідності заслуховувати свідків чи експертів, суд керуючись приписами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд ознайомившись із письмовими запереченнями представника Кабінету Міністрів України встановив, що останній просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України щодо 50-відсоткового зменшення посадового окладу позивача при внесенні змін 02.09.2015 до постанови від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» без розгляду, у зв'язку з пропуском встановленого чинним законодавством шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні положення були визначені в статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній на момент звернення позивачем з даним позовом до суду.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017, визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» є офіційним письмовим документом та перебувало у загальному доступі з моменту публікації в газеті "Урядовий кур'єр" від 09.09.2015 №165.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» була загальновідомою з 09.09.2015, проте з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 15.04.2016 засобами поштового зв'язку, що підтверджується відміткою пошти на конверті, в той час як граничним строком звернення до суду є 09.03.2016.
Матеріали справи свідчать, що позивачем не подавалось клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та підтвердження неможливості звернення до адміністративного суду у межах строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи, що позивачем разом з позовною заявою не подано обґрунтованого клопотання про визнання поважними причини пропуску звернення до суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі статей 123 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду із вказаним позовом, обґрунтувавши причини пропуску встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Кабінету Міністрів України залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя П.О. Григорович
Судді І.В. Смолія
Ю.Т. Шрамко