Справа № 370/2704/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Мазак Н.Б.
07 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кобаля М.І.,
Суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.
при секретарі: Кривді В.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: Бабатенко Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницького А.О. на постанову Макарівського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницького А.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
ОСОБА_6 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницького А.О. (далі - Відповідач) у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 1741681 від 24.11.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження по справі.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні зазначеного позову повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши позивача та представника відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.11.2016 року Заступником командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницьким А.О. було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 741681 (далі по тексту - оскаржувана постанова).
Згідно вказаної постанови, 24.11.2016 року о 12:30 год. в м. Києві на проспекті Лобановського, 73 водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Mersedes-Benz Gl350 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух по смузі маршрутних транспортних засобів позначених дорожнім знаком 5.11 Правил дорожнього руху, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було наведено доказів на яких ґрунтується висновок останнього про скоєння позивачем адміністративне правопорушення, а тому справа підлягає закриттю.
Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, частини першої, другої і третьої статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
По суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення апеляційний суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Між тим, Заступником командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницьким А.О. не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Щодо встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 (далі по тексту - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема ч.3 ст. 122 КУпАП на місці вчинення адміністративного правопорушення (п. 2 розділу II Інструкції).
Судом апеляційної інстанції під час дослідження матеріалів справи встановлено, що Заступник командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницький А.О. є уповноваженим працівником підрозділу патрульної служби Національної поліції, проходить службу в Управлінні патрульної поліції у місті Києві.
Таким чином, відповідно до ст. 222 КУпАП, відповідач має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.3 ст. 122 КУпАП.
Пунктом 10 Інструкції передбачено, що під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Тобто, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.
Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, № 580-VIII (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2017 року), є спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення.
Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
Суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних вимог виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення в частині щодо закриття провадження у справі прийнято з порушення норм процесуального права.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 321, 322, 325 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницького А.О. - задовольнити частково.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницького А.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі - задовольнити частково.
Постанову серії АР № 741681 від 24 листопада 2016 року Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Квітницького А.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.І. Кобаль
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова