Справа № 826/16295/16 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.
15 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
1) визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» щодо відхилення та неакцептування вимог Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до ПАТ «Фідобанк»;
2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» акцептувати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» у розмірі 16214556 грн 14 гкоп. і включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Фідобанк».
3) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до затвердженого переліку (реєстру) вимог кредиторів в частині доповнення кредиторськими вимогами Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» у розмірі 16214556 грн 14 коп.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у зв'язку з ліквідацією банку звернувся до Уповноваженої особи із заявою про акцептування вимог кредитора (позивача), які підтверджені рішенням Господарського суду м. Києва № 910/25058/14 про стягнення на користь позивача з банку 9 900 649 грн 98 коп. основного боргу, 11 329 грн 53 коп. - 3% річних та відшкодування 73080 грн. судового збору.
Крім того, у зв'язку з невиконанням банком з моменту подання позову щодо стягнення основної суми заборгованості, тобто з 21.10.2014, і до прийняття рішення щодо запровадження тимчасової адміністрації у банку, тобто по 19.05.2016, нарахована сума боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами, на думку позивача, становить 16 214 556 грн 14 коп., яка складається з: 9 900 649 грн 98 грн. - сума основного боргу за судовим рішенням; 11 392,53 грн. - 3% річних за судовим рішенням; 73 080 грн - судовий збір, стягнутий на користь позивача з банку за судовим рішенням; 5 759 898 грн 70 коп. - інфляційне збільшення суми заборгованості за період з 21.10.2014 по 19.05.2016; 469 534 грн 93 коп., - 3% річних, розрахованих позивачем за період з 21.10.2014 по 19.05.2016.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» ОСОБА_3, яка полягає у не розгляді по суті заяви Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» від 02.08.2016 №853/11/330 про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру кредиторів.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» ОСОБА_3 з урахуванням висновків суду повторно та по суті розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» від 02.08.2016 №853/11/330 про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру кредиторів і за результатами її розгляду вчинити відповідні дії, передбачені частиною другою ст. 49, п. 3 частини першої ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт посилався на те, що листами відповідач повідомив про відхилення кредиторських вимог позивача. При цьому, кредиторські вимоги позивача вже є підтвердженими на підставі рішення Господарського суду міста Києва №910/25058/14 від 18.02.2015.
У відзиві на апеляційну скаргу Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» зазначено, що листом від 21.09.2016 №2-3-6-3/1133-ЛК позивачу не надавалось жодної відповіді щодо включення чи не включення його до реєстру кредиторів банку, тому вимоги позивача щодо включення його вимог згідно цього листа є передчасними. Крім того, у додатках до цього листа позивач посилається на рішення Господарського суду міста Києва №910/14329/15 від 07.06.2016, згідно якого стягнуто на користь позивача 9 985 122 грн 51 коп., при цьому позивач виставляє вимоги на суму 16 559 585 грн 45 коп.
Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 9 червня 2016 року № 959, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у неплатоспроможному ПАТ «Фідобанк» з 20 червня 2016 р. до 19 липня 2016 р. включно.
Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Фідобанк» ОСОБА_3 з 20 червня 2016 р. до 19 липня 2016 р. включно.
На підставі Рішення Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_3 з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.
Оголошення опубліковано в газеті «Голос України» № 138 (6392) від 23.07.2016. У відповідності до оголошення вимоги кредиторів ПАТ «Фідобанк» приймалися протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ «Фідобанк» в газеті «Голос України».
02 серпня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою № 853/11/330 про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру кредиторів (а.с. 99-103), яка була отримана відповідачем 08.08.2016.
Згідно вказаної заяви 31.03.2014 банком надано позивачу гарантії платежу у розмірі 12 000 000 грн. Гарантією банк взяв на себе безвідкличні зобов'язання сплатити позивачу суму, що не перевищує 12 000 000 грн, протягом 5-ти банківських днів з дня отримання від позивача оригіналу належно оформленої письмової вимоги за умови визначення у вимозі, що позивач здійснив поставку продукції, а ТОВ «Торгова група «Атлант» не виконало своїх платіжних зобов'язань. Оскільки гарантія платежу не поверталась, позивач від неї не відмовлявся, тому, за твердженням позивача, на час пред'явлення відповідної вимоги гарантія платежу була діючою. 29 жовтня 2014 року позивач звернувся до банку з відповідною вимогою на суму 9 904 709 грн 77 коп., однак, письмової відповіді щодо виконання зобов'язань не було отримано.
Крім того, позивач зазначив, що Господарським судом м. Києва 07.06.2016 прийнято рішення у справі №910/14329/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Атлант», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Конті», про визнання недійсною банківську гарантію від 31.03.2014 № IGR140331/87, у задоволенні якого відмовлено повністю.
Вказане рішення відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення господарського суду набрало законної сили 30.06.2016 (а.с. 78-82).
Крім того, у заяві № 853/11/330 від 02.08.2016 позивачем проведено розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних. Загалом заявлено вимоги на суму 16 559 585 грн 45 коп., які слід включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2015 у справі № 910/25058/14, стягнуто з ПАТ «Фідобанк» на користь ПАТ «Виробниче об'єднання «КОНТІ» (код 25112243) 9 900 649 грн 98 коп. основного боргу, 11 392 грн. 53 коп. 3 % річних та 73 080 грн судового збору.
Вказане судове рішення набрало законної сили 11.08.2016 відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2016.
Згідно листа від 21.09.2016 № 2-3-6-3/1133-ЛК позивача повідомлено, що 11.08.2016 набрало чинності рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2015 у справі № 910/25058/14 про задоволення позовних вимог до банку про стягнення 9 900 649 грн 98 коп. основного боргу з оплати банківської гарантії та 11 392 грн 53 коп. - 3% річних, однак ст. 115 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, заявник має право звернутися з відповідною заявою до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження.
20 жовтня 2016 року позивач повторно звернувся до Уповноваженої особи Фонду з листом № 1054/11/369, в якому просив повідомити про результати розгляду його заяви від 02.08.2016 № 853/11/330 (а.с. 43).
25 листопада 2016 року Уповноваженою особою Фонду на адресу позивача сформовано повідомлення № 2-3-2-2/1523-ЛК-ОГ згідно з яким, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 10.11.2016 від 02.08.2016 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів банку. Також повідомлено, що заява позивача № 853/11/330 від 02.08.2016 про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру кредиторів отримана, але, на думку відповідача, у наданій заяві, в тому числі доданому пакеті документів, відсутні документальні підтвердження, що є підставою для включення позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів (а.с. 44).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку слід визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді заяви позивача від 02.08.2016 №853/11/330. Разом з тим, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача акцептувати вимоги позивача та в частині подання відповідачем до Фонду змін до затвердженого переліку (вимог) кредиторів є передчасними, оскільки вчиненню таких дій з боку відповідача має передувати розгляд заяви позивача по суті кредиторських вимог та з урахуванням дослідження та оцінки доданих до заяви документів, чого в даному випадку не вчинено відповідачем. Враховуючи наведене, з метою повного захисту прав позивача щодо розгляду його заяви та прийняття передбаченого законом рішення слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача по суті та за результатами її розгляду вчинити відповідні дії.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Відповідно до п. 5-4 частини ст. 2 Закону № 4452-VI кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Частиною п'ятою ст. 45 вказано Закону визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
У відповідності до п. 3 частини першої ст. 48 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Частиною другою статті 49 Закону № 4452-VI передбачено, шо протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Згідно частин третьої-п'ятої статті 49 Закону № 4452-VI реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (частина восьма ст. 49 Закону № 4452-VI).
Відповідно до п 12 частини п'ятої ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів.
Пунктом 1 розділу 2 Порядку складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 серпня 2017 року № 3711 (далі - Порядок № 3711) визначено, що кредиторські вимоги заявляються кредиторами банку, що ліквідується, виключно в письмовій формі шляхом направлення письмової заяви до Фонду або через відділення поштового зв'язку за адресою, вказаною в оголошенні про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
У відповідності до п. 4 розділу 3 Порядку № 3711 у разі якщо заявлені кредитором кредиторські вимоги не підтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні банку, банк може додатково запросити у заявника кредиторських вимог копії первинних документів, що можуть бути підставою підтвердження кредиторських вимог такого кредитора. У разі відмови заявника кредиторських вимог від надання копій первинних документів, які можуть бути підставою підтвердження кредиторських вимог, такі вимоги відхиляються, про що письмово повідомляється заявник кредиторських вимог.
Крім того, п. 1 частини першої Розділу 7 Порядку № 3711 визначено підстави для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, якими є: рішення суду, яке набрало законної сили (у тому числі рішення судів, які набрали законної сили після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів, визначеного статтею 49 Закону), за яким, зокрема, виникають, зокрема: зобов'язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації.
Внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов'язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про дату набрання рішенням суду законної сили.
У разі відсутності зауважень щодо змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів питання про затвердження змін до реєстру виноситься на розгляд виконавчої дирекції Фонду (п. 7 розділу 7).
Як вбачається з матеріалів справи, з відповідною заявою про визнання кредитором позивач звернувся у встановлений частиною п'ятою ст. 45 Закону № 4452-VI 30 денний період.
При цьому, 11 серпня 2016 року набрало законної сили судове рішення від 18.02.2015 у справі № 910/25058/14 про стягнення на користь позивача вищенаведених сум в рамках виконання банківської гарантії від 31.03.2014 № IGR140331/87.
Крім того, у вказаний період набрало законної сили та було чинним рішення суду про відмову у задоволенні позову про визнання недійсною банківської гарантії від 31.03.2014 № IGR140331/87, в рамках якої заявлено кредиторські вимоги.
Однак, у відповідності до листа від 21.09.2016 № 2-3-6-3/1133-ЛК, відповідач не розглянув заяву позивача по суті та не вчинив жодного із заходів, передбачених частиною другою ст. 49 Закону № 4452-VI.
Вкаазана відповідь відповідача не містить і відмови від акцептування вимог позивача, а фактично повідомлено позивача про можливість звернення до виконавчої служби.
Крім того, в порушення вимог п. 4 розділу 3 Порядку № 3711 відповідачем не витребувано жодних додаткових матеріалів для розгляду питання по суті.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у не розгляді заяви позивача № 853/11/330 від 02.08.2016.
Разом з тим, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача акцептувати вимоги позивача та в частині подання відповідачем до Фонду змін до затвердженого переліку (вимог) кредиторів є передчасними, оскільки вчиненню таких дій з боку відповідача має передувати розгляд заяви позивача по суті кредиторських вимог та з урахуванням дослідження та оцінки доданих до заяви документів, чого в даному випадку не вчинено відповідачем.
При цьому, з метою повного захисту прав позивача щодо розгляду його заяви та прийняття передбаченого законом рішення колегія суддів вважає вірним висновок суду про необхідність зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача по суті та за результатами її розгляду та висновків суду у даній справі вчинити відповідні дії, передбачені частиною другою ст. 49 Закону № 4452-VI та п. 3 частини першої ст. 48 Закону № 4452-VI.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 20 лютого 2018 року.