ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
14 лютого 2018 року м. Київ№ 826/10404/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідачів Грінцова М.М., Довбенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_4
до Національної поліції України Головного управління національної поліції України в Вінницькій області
про поновлення на роботі
ОСОБА_4 8 липня 2016 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив суд :
- визнати протиправним та скасувати наказ № 158 о/с Національної поліції України від 14.03.2016 року про звільнення підполковника поліції ОСОБА_4 з посади начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
- поновити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підполковника поліції на посаді начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
- стягнути з Національної поліції України середній заробіток у розмірі 49 662 (сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) 14 коп.. за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, позивач просив визнати причини пропуску звернення до суду з адміністративним позовом поважними та постановити ухвалу про поновлення строку на звернення із позовом до адміністративного суду.
В тексті позовної заяви позивач, обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку, зазначив, що позивачу не було надано оскаржуваного наказу про звільнення, а копію оскаржуваного наказу було отримано позивачем тільки 21.06.2016р., у відповідь на адвокатський запит, копію трудової книжки отримано 04.06.2016р.
Відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що звільнення оскаржуваним наказом відбулося за рапортом позивача від 14.03.2016р. про звільнення, позивач з 15.03.2016р., після подання заяви про звільнення, перестав виконувати обов'язки та отримувати винагороду, тому мав дізнатися про звільнення.
Надаючи оцінку вказаним обставинам з точки зору дотримання законодавчих підстав та встановленої процедури звільнення поліцейських з посади, суд врахував наступне.
Спірні відносини регулюються Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, частиною першою ст.3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із ст.59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з приписами статті 58 Закону №580-VIII, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
На підставі ч.2 ст.56 Закону №580-VIII, службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Підстави звільнення зі служби в поліції врегульовані ст.77 Закону №580-VIII. Зокрема, відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч. 2 ст. 77 Закону №580-VIII).
При вирішенні клопотання відповідача про застосування до заявленого позивачем адміністративного позову строку позовної давності та залишення його без розгляду, з метою недопущення порушення права позивача на звернення до суду, забезпечення права на допуск до судового захисту та належний судовий захист, враховуючи практику Європейського суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини», у судовому засіданні досліджувалось також питання щодо наявності підстав для визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду, оскільки таке порушувалось й самим позивачем.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В силу положень частини першої та третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Аналогічна норма щодо строку звернення до суду імплементована законодавцем в нову редакцію Кодексу адміністративного судочинства України, яка набула чинності з 15.12.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначення терміну «публічна служба» закріплено у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, згідно якого, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено у зв'язку з поданням рапорту про звільнення за власним бажанням, тобто позивач, подаючи такий рапорт мав бути обізнаним про наслідки таких дій. Суд вважає, що позивач був обізнаний з можливими наслідками, що підтверджується тією обставиною, що позивач не виконував посадові обов'язки, починаючи з 15 березня 2016 року, та не отримував платні.
З огляду на викладене, суд критично ставиться до посилань позивача про дату отримання трудової книжки та наказу про звільнення, як про момент, коли позивач дізнався про порушення свого права.
Згідно з правовою позицією, закріпленою у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року №2, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як стверджує позивач, трудову книжку ним було отримано 04.06.2016 року, натомість позов подано 8 липня 2016 року. При цьому позивачем не було наведено жодних посилань на існування протягом липня - червня 2016 року причин, якими обґрунтовувалося б поважність причин пропуску строку.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_4.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя С.К. Каракашьян
Судді П.О.Григорович
І.В.Смолій