20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3333/17
Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Танасогло Т.М.
судді - Яковлєва О.В.
при секретарі: П'ятіній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про скасування вимоги для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення №1747/10/14-70-64-44 від 18.04.2017 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної вимоги.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 4 серпня 2016 року позов задоволено. Скасовано спірну вимогу.
В апеляційній скарзі Миколаївська митниця ДФС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 4 ст. 242 КАС України передбачено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Абзацом 4 ч. 4 ст. 246 КАС України передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Таким чином, суд наділений повноваженнями виключно поновлення порушених прав, свобод та інтересів. Суд не може скасовувати рішення суб'єктів владних повноважень для констатації факта, якщо таке скасування не поновить будь-яких прав особи.
З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2017 року буксир «Юпітер» оформив приход у пункті пропуску через державний кордон України ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон». При цьому, дизельне паливо у кількості 104500 кг не було розмножено для використання на митній території України.
18 квітня 2017 року відповідач направив позивачу листа з вимогою про те, що у разі використання буксиру на митній території України і відповідно нерозмитненого палива вилучення палива у кількості 80866т. Для зберігання на митному складі.
Таким чином, відповідач наполягав на вилученні нерозмитненого палива виключно у разі використання такого на митній території України.
Позивач заявляє, що не збирався використовувати нерозмитнене паливо.
Отже, в такому випадку і відповідач не вимагав від нього вилучення палива.
Позивач не виконав в натурі вищенаведену вимогу.
Більш того, з норм діючого законодавства, у тому числі МК України, Порядку митного оформлення та контролю за переміщенням припасів (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 червня 2012 р. за № 999/21311), не вбачається, що зазначнені вимоги про вилучення припасів є обов'язковими для виконання.
Так, митні органи вправі вимагати вилучення припасів, однак законодавство не містить вимог про обов'язковість виконання таких вимог.
Окрім того, вищенаведена вимога була видана відповідачем під конкретну ситуацію захода в порт буксиру з певною кількістю палива в баках.
З матеріалів справи не вбачається, що на час прийняття судом першої інстанції оскарженого рішення, саме із-за невирішення даної справи по суті, буксир все ще стояв в порту з тою самою кількістю палива на борту та ждав вирішення спірних правовідносин.
Тобто, скасуванням спірної вимоги, на час прийняття судом першої інстанції оскарженого рішення, не було будь-яких прав, які могли бути відновлені таким скасуванням.
З урахуванням того, що не мається порушених прав, які можна поновити, спірне рішення скасуванню не підлягає.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Пунктом 4 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про скасування вимоги для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення №1747/10/14-70-64-44 від 18.04.2017 року - відмовити в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий /ОСОБА_2/
Судді /ОСОБА_3/
/ОСОБА_4 /