Справа № 826/1166/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
15 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту поліції охорони Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту поліції охорони Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив: скасувати наказ Департаменту поліції охорони Національної поліції України №10о/с від 03.12.2015 в частині встановлення стажу служби в поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки полковникові поліції ОСОБА_3 (М-048577), головному інспектору; зобов'язати Департамент поліції охорони Національної поліції України зарахувати до загального стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років полковникові поліції ОСОБА_3 (М-048577), головному інспектору, весь термін перебування на службі в органах податкової міліції з 09 липня 1997 року по 07 січня 2003 року та провести перерахунок та виплату останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем у спірному Наказі від 03.12.2015 року №10о/с встановлений невірний стаж ОСОБА_3, що зумовлює невірний розрахунок для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, що порушує права останнього.
Так, зокрема, відповідачем помилково не враховано стаж роботи в органах податкової міліції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.
В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в частині зобов'язання Департаменту поліції охорони Національної поліції України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 одноразової допомоги при звільненні зі служби.
Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано останнє місце проходження служби позивача. Так, у період з 07.11.2015 по 14.09.2016 позивач проходив службу в Департаменті поліції охорони Національної поліції України.
У подальшому, позивач був переведений згідно наказу від 14.09.2016 №214 о/с до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», звідки його у відповідності до Наказу від 31.10.2016 №198 о/с було звільнено зі служби.
Вказане свідчить про те, що останнім місцем роботи позивача є Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», а не Департамент поліції охорони Національної поліції України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1716 від 30.10.1998 до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду, однак відповідачем протиправно не включено спірний стаж роботи з 09.07.1997 по 07.01.2003 в наказі №10о/с від 03.12.2015 в частині встановлення стажу служби в поліції.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з Наказом УАВС №135 від 30.07.1992 року ОСОБА_3 прийнято на службу в органи внутрішніх справ України (а.с. 45).
Відповідно до Наказів УМВС України у Вінницькій області №63о/с від 08.07.1997 та ДПА України у Вінницькій області №116-о від 17.07.1997 ОСОБА_3 відряджено у розпорядження Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області та прийнято на службу до податкової поліції ДПА України у Вінницькій області з 09.07.1997 (а.с. 45).
У подальшому, з 08.01.2003 згідно з Наказами ДПА України №1364-о від 23.12.2002 року, ДПА України у Вінницькій області №5-о від 04.01.2003, МВС України №521о/с від 30.12.2002 та ГУМВС України в Київській області №20о/с від 03.02.2003 позивач відряджений у розпорядження МВС України та прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України з 08.01.2003 (а.с. 45 зворот).
Наказом МВС України №2424о/с від 06.11.2015 ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ та Наказом №1о/с від 07.11.2015 прийнято на службу до Національної поліції України (а.с. 12).
Відповідно до Наказу від 03.12.2015 №10о/с згідно статті 78 Закону України «Про національну поліцію» установлено станом на 07.11.2015 стаж роботи в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки полковникові поліції ОСОБА_3 (М-048577), головному інспектору - 17 років 09 місяців 07 днів (а.с. 15).
Наказом від 14.09.2016 у №214о/с ОСОБА_3 звільнено з посади головного інспектора Департаменту поліції охорони та переведено до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» відповідно до статті 65 Закону України «Про національну поліцію» (а.с. 52).
Згідно з Наказом Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 31.10.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 полковника поліції ОСОБА_3 (0018907), начальника відділу забезпечення охорони (а.с. 11).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача щодо невірного встановлення стажу роботи в поліції, який дає встановлення надбавки за вислугу років та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а тому відповідачем помилково не включено спірний стаж роботи ОСОБА_3 з 09 липня 1997 року по 07 січня 2003 року в спірному наказі №10о/с від 03.12.2015 року в частині встановлення стажу служби в поліції. Як наслідок вказані обставини в подальшому призвели до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_3 при розрахунку та виплаті останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби та надбавки за вислугу років, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів не може погодитись в повній мірі з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.
Закон, що визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).
Пунктом 2 частини першої ст. 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Відповідно до ст. 78 Закону № 580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною четвертою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ визначено види пенсійного забезпечення.
Так, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 №509-XII (чинного на час проходження служби в податковій міліції) (надалі - Закон №509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Статтею 26 Закону №509-XII визначено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей.
На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Відповідно до ст.27 Закону №509-XII форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 №114.
Встановлено поширити на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань».
Установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права вбачається, що стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а тому відповідачем помилково не включено спірний стаж роботи ОСОБА_3 з 09 липня 1997 року по 07 січня 2003 року в спірному наказі №10о/с від 03.12.2015 року в частині встановлення стажу служби в поліції.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Департаменту поліції охорони Національної поліції України провести перерахунок та виплату останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби, не було враховано наступне.
Як свідчать матеріали справи, Наказом МВС України №2424о/с від 06.11.2015 ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ та Наказом №1о/с від 07.11.2015 прийнято на службу до Національної поліції України (а.с. 12).
У подальшому, Наказом від 14.09.2016 у №214о/с ОСОБА_3 звільнено з посади головного інспектора Департаменту поліції охорони та переведено до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» відповідно до статті 65 Закону України «Про національну поліцію» (а.с. 52).
Згідно з Наказом Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 31.10.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 полковника поліції ОСОБА_3 (0018907), начальника відділу забезпечення охорони (а.с. 11).
Вказане свідчить про те, що останнім місцем роботи позивача є Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», а не Департамент поліції охорони Національної поліції України.
На виконання приписів статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 Міністерством внутрішніх справ видано наказ №260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання».
Згідно п.6, 7 вказаного Наказу підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Грошове забезпечення курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання виплачується за місцем проходження служби (навчання) виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
У відповідності до п.23 Наказу поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Таким чином, оскільки останнім проходження служби була саме Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», тому виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби має здійснюватись за останнім місцем роботи Державною установою «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», а не відповідачем.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року в частині зобов'язання Департаменту поліції охорони Національної поліції України щодо здійснення перерахунку та виплату ОСОБА_3 одноразової допомоги при звільненні зі служби.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту поліції охорони Національної поліції України - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року - скасувати в частині зобов'язання Департаменту поліції охорони Національної поліції України щодо здійснення перерахунку та виплату ОСОБА_3 одноразової допомоги при звільненні зі служби.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Департаменту поліції охорони Національної поліції України в частині зобов'язання Департаменту поліції охорони Національної поліції України здійснити перерахунку та виплату ОСОБА_3 одноразової допомоги при звільненні зі служби - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 20 лютого 2018 року.