Справа № 826/503/17
19 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В. перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року у справі за позовом ТОВ "НД Консалт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України (тут та далі в редакції чинній після 15.12.2017), а саме: апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року апелянт подав клопотання, в якому просить продовжити строк для виконання ухвали суду апеляційної інстанції або відстрочити сплату судового збору, оскільки на дату подання апеляційної скарги та на даний час зупинено проведення платежів.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого клопотання, слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Частиною 1 статті 133 КАС України (в редакції чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 03.10.2017 р. N 2147-VIII, чинною на час подання клопотання) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наразі, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та/або відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Крім того, апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є підставою для відстрочення сплати судового збору, а також доказів неможливості сплатити судовий збір.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору.
Посилання апелянта на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду є безпідставним з огляду на той факт, що останні стосуються прав фізичних та юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Разом з тим належних доказів того, що наявні обставини, що перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Також, не надано доказів того, що апелянтом вчинилися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув.
Таким чином, апелянтом вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 29 січня 2018 року, виконані не були, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Відповідно до ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Згідно ч.7 ст. 298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року у справі за позовом ТОВ "НД Консалт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
Л.В.Бєлова
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Бєлова Л.В.
Аліменко В.О.