Справа № 826/15506/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Головань О.В.
15 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у місті Києві, Начальника Дніпровського РУ НП України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальних збитків,-
У листопаді 2017 року, ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції України у місті Києві, Начальника Дніпровського РУ НП України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України у м. Києві, начальника Дніпровського управління Національної поліції України у м. Києві, стягнення 55 000 грн. за заподіяну моральну шкоду та 15 000 грн. за заподіяну матеріальну шкоду у зв'язку з бездіяльністю суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року відмовлено у відкритті провадженні в адміністративній справі.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просив дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Згідно позовних матеріалів підставою для звернення до суду є бездіяльність органів і посадових осіб Національної поліції України щодо розслідування кримінального провадження №12016100040009529 від 05.07.16 р. за заявою ОСОБА_3, а вимоги про відшкодування шкоди є похідними від відсутності результатів розслідування у кримінальному провадженні та відповідного вироку суду.
Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати у порядку адміністративного судочинства. Перевіривши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що дана справа, не підсудна Черкаському окружному адміністративному суду з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень(ч.1 ст.2 КАС України).
Відповідно до ст. 303 КПК України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Ст.ст. 304-308 КПК України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) визначає порядок відповідного оскарження.
В той же час, адміністративне судочинство не передбачає можливість надання оцінки діям і бездіяльності слідчого під час розслідування кримінальної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
За змістом ч.2 ст. 2 КАС України (редакція чинна на момент винесення судового рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Європейський суд з прав людини у справі Zand проти Австрії від 12.10.1978 зазначив, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст. 6 ЄКПЛ передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, що не передбачена законом.
Таким чином, за приписами п.1 ч.1 ст.109 КАС України (редакція чинна но момент винесення судового рішення у справі), суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017), ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 20 лютого 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб