20 лютого 2018 р. м. Чернівці справа № 824/175/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просить зобов'язати Чернівецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в невідкладному порядку надати наступні документи:
- рішення місцевого центру винесені за наслідками всіх звернень ОСОБА_1 від 01.12.2017 р., 07.12.2017 р., 02.01.2018 р.;
- накази місцевого центру про призначення призначення адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги, прийняті на підставі звернень ОСОБА_1 від 01.12.2017 р., 07.12.2017 р., 02.01.2018 р.;
- копії звернень отриманих місцевим центром від ОСОБА_1, на підставі яких призначено адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги станом на 12.12.2017 р., на 18.12.2017 р. та на 13.01.2018 р.;
- копії доручень, виданих місцевим центром на підставі наказів, винесених станом на 12.12.2017 р., на 18.12.2017 р. та на 13.01.2018 р.;
- копії повідомлень, наданих до місцевого центру на підставі наказів про призначення адвокатів для надання безоплатної правової допомоги, призначених Чернівецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у адміністративному суді на підставі кожного звернення.
Підстави та порядок забезпечення доказів врегульовано ст. ст. 114 - 117 КАС України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з ч.1 ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Частиною ч. 3 ст. 116 КАС України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Перевіривши дотримання заявником вимог до заяви про забезпечення доказів, суд залишає її без руху, виходячи з наступного.
Статтею 116 КАС України передбачено вимоги до заяви про забезпечення доказів. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 наведеної статті Кодексу, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності.
В супереч вимог наведеної норми, заявник в заяві про забезпечення доказів не зазначив номери засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти.
Крім того, заявник не вказав інші засоби зв'язку, за якими його можна повідомити про дату, час та місце судового засідання, враховуючи обмежені строки для розгляду заяви про забезпечення доказів, які встановлені ч. 2 ст. 117 КАС України (не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса.
Однак, в заяві про забезпечення доказів, заявником не зазначено ідентифікаційний код іншої сторони - Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також не вказано його номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси.
Відповідно до п. 4 - 6 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
У супереч даним вимогам КАС України, заявником не вказано обставини для доказування яких потрібно забезпечити докази та не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів.
Крім того, суд зазначає, що обраний заявником спосіб забезпечення доказів не відповідає способам, які визначені ст. 115 КАС України.
Суд звертає увагу, що подана заява складена заявником власноручно, однак написаний текст є нерозбірливий (нечитабельний) та ускладнює в повній мірі розгляд поданої заяви, у зв'язку із чим суд наголошує на необхідності надати примірник заяви належної якості, друкований або написаний власноручно розбірливим почерком.
Згідно із положенням ч. 2 ст. 116 КАС України за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 Закону№ 3674-VI. Так, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Отже, за подання заяви про забезпечення доказів заявнику необхідно сплати судовий збір у розмірі 528,60 грн (1762,00 грн Х 0,3).
Разом з тим, заявник у заяві про забезпечення доказів заявив клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку із незадовільним майновим станом.
На підтвердження незадовільного майнового стану заявник надала довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.01.2018 р., де зазначається про отримання нею пенсії за віком в період з січня по квітень 2017 р. у сумі 1347,00 грн щомісячно, з травня по вересень 2017 р. у сумі 1412,00 грн щомісячно, з жовтня по грудень 2017 р. по 1452,00 грн щомісячно.
Також заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якої за період з І кварталу 2016 р. по ІІІ квартал 2017 р. інформації про доходи у Центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб платників податків відносно заявника немає.
Крім того, заявником додано до заяви довідку з Управління соціального захисту населення Першотравневого району від 25.10.2017 р. №1741 про те, що заявник не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, ст. 8 Закону № 3674-VI містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
Судом встановлено та підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.01.2018 р., що річний дохід заявника за попередній календарний 2017 рік склав 16804,00 грн. Відтак, розмір судового збору за подання заяви про забезпечення доказів становить 528,60 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Суд також зазначає, що в заяві про забезпечення доказів заявником не обґрунтовано та не надано докази на підтвердження того, що вона належить до категорії осіб, перелік яких зазначено в п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI.
Крім того, із змісту вказаної заяви не вбачається, що в подальшому при поданні позовної заяви в порядку ч. 4 ст. 114 КАС України, предметом позову буде стосуватися захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав заявника або відшкодування шкоди її здоров'ю.
Таким чином, зазначені заявником підстави не відносяться до чітко визначеного переліку, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд також враховує, що довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.01.2018 р. не підтверджує відсутність у заявника інших доходів в 2017 р. ніж пенсія, оскільки не містить відомостей про загальний майновий стан заявника, яка може мати й інші джерела доходу.
Не містять такої інформації також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих доходів заявником за період з І кварталу 2016 р. по ІІІ квартал 2017 р. та довідка з Управління соціального захисту населення Першотравневого району від 25.10.2017 р. №1741. Суд також зазначає, що вказані документи не містять інформацію за весь 2017 рік та перебування заявника на обліку в інших органах соціального захисту населення.
Крім того, суд звертає увагу, що заявником не надано до суду достатніх доказів, які б підтвердили відсутність доходів з інших джерел, отримання соціальної допомоги тощо.
Разом з тим, суд зазначає, що за змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Вказана стаття встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку.
Положення статті спрямоване на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду осіб і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Враховуючи вищевикладене, майновий стан заявника та необхідність звернення її до суду в подальшому з позовною заявою в порядку ч. 4 ст. 114 КАС України, за яку підлягає сплата судового збору, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до 100,00 грн.
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 3 ст. 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення доказів подана без додержання вимог ст. 116 КАС України.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про забезпечення доказів, тому надає заявнику строк для їх усунення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 114-116, 169, 241 та 248 КАС України, суд -
1. В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Зменшити ОСОБА_1 розмір сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення доказів до 100,00 грн.
3. Заяву про забезпечення доказів залишити без руху.
4. Встановити заявнику п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
5. Копію ухвали невідкладно направити заявнику.
6. Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький