ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"09" лютого 2018 р. Справа № 809/244/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі 7446,00 грн., -
Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі 7446,00 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано суду заяву про відстрочення сплати судового збору від 05.02.2018 року за № 479, яке мотивоване неможливістю сплати судового збору у зв'язку із відсутністю затвердженого в установленому порядку кошторису та відповідних кошторисних призначень. У зв'язку з цим, з метою доступу до правосуддя, що відповідає гарантуванню принципу рівності позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Питання щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана правова норма кореспондується із положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, є її майновий стан. Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № 3674-VI "Про судовий збір" судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що в обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору позивачем не подано жодного підтверджуючого документу.
Як наслідок, відсутність коштів в Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області для сплати судового збору не є тією обставиною, що впливає на майновий стан та може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Також суд звертає увагу на те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, відстрочуючи сплату судового збору суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Із змісту позовної заяви слідує, що Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області просить суд застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу в розмірі 7446,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що звернена до суду вимога про застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі 7446,00 грн. безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ), є майновою.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який вступив в дію з 01.01.2018 року, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області позовними вимогами майнового характеру складає 1762,00 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
За таких обставин суд приходить до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, адже до позовної заяви позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в розмірі 7446,00 грн. - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Матуляк Я.П.