Справа № 495/353/18
20 лютого 2018 року м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суд Одеської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
17.01.2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відповідно до Акту №17 від 17.01.2018 року, складеного на підставі Інструкції з діловодства, ОСОБА_3, у присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час розкриття конверта (пакета) було виявлено, що відсутнє платіжне доручення про сплату судового збору.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.01.2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків.
Позивачу був встановлений термін усунення недоліків строком у десять днів з дня отримання ухвали.
Так, копія ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.01.2018 року була направлена на поштову адресу ПАТ «Укрсоцбанк»: 03150, Україна, м. Київ, вулиця Ковпака, 29, яка зазначена в позовній заяві.
Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 29.01.2018 року була вручена позивачу 07.02.2018 року, однак вищезазначені недоліки усунені не були.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У відповідності до ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».
В свою чергу, суд, відповідно до ч.7 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Мишко